Партія Демократичного альянсу вперше потрапила до Броварської міської ради після останніх місцевих виборів – у 2015 році. Майже одразу фракція втратила одного члена – Андрія Лопатюка, – якого назвали «тушкою». А згодом міськраду добровільно покинула лідерка осередку – Аліна Дяченко. Нині до складу фракції входять Олег Берестовий, Сергій Іллюхін і Андрій Саук. Тож що зробили депутати за час каденції і чому вони тепер рідко відвідують сесії міськради?
Із самого початку діяльності Броварської міської ради нинішнього скликання, з 2015 року, політична діяльність команди «Демальянсу» була спрямована на заміну наявної влади в Броварах. Фракція була ледь не найактивнішою в намаганні створити «широку коаліцію» і 2/3 голосами усунути переобраного міського голову, колишнього регіонала Ігоря Сапожка.
Однак, не склалося. «Широкої коаліції» не вийшло. До ініціативи, очікувано, не долучилась «Батьківщина». А згодом від інших партій, «Самопомочі», «Солідарності», «Свободи» і самого ж «ДемАльянсу», «відвалились» по декілька депутатів, які стали голосувати на боці влади. Так союз партій, який називали чи-то демократичним, чи-то проукраїнським, розвалився, не утворившись.
До новообраної Броварської міської ради за результатами виборів від «ДемАльянсу» пройшли 4 кандидати: лідерка Аліна Дяченко та обранці Андрій Саук, Олег Берестовий і Андрій Лопатюк. Майже одразу із фракції був виключений Андрій Лопатюк: «ДемАльянс» звинуватив його у невиконанні рішень команди. Дуже швидко Лопатюк став головою бюджетної комісії: за нього голосували представники майбутньої провладної більшості, а також «Свобода» і «Батьківщина».
Пізніше, коли демократично-проукраїнська коаліція не склалась, а колишні регіонали утворили свою більшість, мандат склала очільниця фракції Аліна Дяченко. Завдяки цьому, за допомогою рокірування, до Броварської міської ради зайшов Сергій Іллюхін. У складі трьох депутатів – Андрія Саука, Сергія Іллюхіна і нинішнього очільника фракції Олега Берестового – фракція існує до сьогоднішніх днів.
Станом на зараз, депутати від «ДемАльянсу» рідко відвідують сесії Броварської міської ради. Обранці пояснюють це неможливістю впливати на рішення влади безпосередньо на засіданнях. Однак, як переконують у фракції, партія робить велику кулуарну роботу і за час каденції добилась таким чином ухвалення низки необхідних ініціатив. Нижче ми наводимо деякі з них.
Громадський бюджет. Щорічний конкурс проєктів від громадськості, які змагаються між собою за бюджетні гроші. Подати свою ініціативу може кожен житель міста. Якщо за неї проголосують люди – проєкт отримає фінансування. Ще три роки тому для багатьох така можливість була дивиною. Лобіюванням і роз’ясненням новинки тоді займався «ДемАльянс».
Електронні петиції. Приблизно одночасно із ініціативою громадського бюджету відбувалось обговорення можливості подавати до органів місцевого самоврядування електронні петиції. У 2016 році відповідний проєкт рішення подавав «ДемАльянс», однак депутати його не підтримали. Згодом обранці проголосували за альтернативний проєкт – поданий Андрієм Лопатюком.
Велоінфраструктура. Принаймні з минулого року почались помітні «рухи» в напрямку розбудови велоінфраструктури в Броварах. На цей рік у межах відповідної міської програми передбачено 3 млн грн. Першу велодоріжку обіцяють уже цьогоріч на вул. Гагаріна. Над просуванням реформи працювала робоча група активістів, зокрема з представників від «ДемАльянсу».
У фракції також вказують на свою причетність до ініціативи запровадження в місті системи електронних закупівель «Прозорро» та облаштування парку «Соснового» біля ЖК «Лісовий квартал». Були і проєкти, які не досягли успіху чи мають сумнівний рівень реалізації на цей час – «бібліотека майбутнього», програма безбар’єрності міста і реконструкція парку «Перемога».
У другій частині читайте про статки, роботу і життя броварських депутатів від «ДемАльянсу».
Читайте також:
- Броварська фракція «Самопоміч»: непостійна та суперечлива. Частина І
- Броварська фракція «Самопоміч»: непостійна та суперечлива. Частина ІІ
- Броварська «Свобода»: зигзаги долі. Частина І
- Броварська «Свобода»: зигзаги долі. Частина ІІ. Про Олексія «стрибунця» та Сергія молодця
