Серед проектів, винесених на розгляд чергової сесії Броварської міськради, запланованої на 9 лютого, є один, який вирізняється своєю «виключною доцільністю і своєчасністю».
Мова йде про проект рішення щодо створення комунального вищого навчального закладу Броварської міської ради «Інститут муніципальної освіти» (далі – ІМО), винесений на розгляд сесії депутатом Борисом Дудком («Батьківщина»).
Можливо, на створення проекту автора спонукав брак знань у сфері муніципального управління та місцевого самоврядування, та все ж, згідно пояснювальної записки, необхідність запровадження «Інституту муніципальної освіти» викликана проведенням «довгострокової реформи трансформації системи місцевого самоврядування». Доведеться вдовольнитись здогадками, оскільки Борис Дудко відмовився прокоментувати власну освітню новацію кореспонденту «Трибуни-Бровари».
Тим не менше, ми вирішили проаналізувати, за «що» пропонується проголосувати народним обранцям?
Звичайно, мета проекту (як завжди) – благородна. Серед головних завдань: «формування соціально зрілої, творчої особистості, виховання морально, психічно і фізично здорового покоління, формування готовності до трудової відповідальності» та інше.
У представленому документі прописано 33 основні напрями діяльності: від капітального будівництва до надання послуг, пов’язаних з працевлаштуванням за кордоном; від соціологічних, політологічних досліджень до лізингової, брокерської, експертної діяльності. «Космічний» масштаб напрямків діяльності ІМО вражає розмахом та грандіозністю, але відповідей на більш «земні» питання ми в статуті не знайшли.
Відомості про розмір статутного фонду чи плани стосовно приміщення майбутнього навчального закладу, викладацького складу та обсягів фінансування хоча б на початковому етапі відсутні як в Статуті, так і в пояснювальній записці до проекту.
Скажімо, якщо засновником інституту є територіальна громада м. Бровари в особі Броварської міської ради, то чи матимуть майбутні студенти-броварчани пільги на вступ чи навчання?
Жодної згадки про рівень акредитації майбутнього вишу чи переліку акредитованих спеціальностей ми в підготовлених на сесію документах не знайшли. Проте дуже обнадійливим виявся один з підпунктів головних завдань (див. п. 6.5.): вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників.
Аби вивчити броварський ринок праці ми взяли лише поверхневі дані, які є у відкритому доступі: тут і запрошення від керівника КП «Бровари-Благоустрій» Андрія Василенка щодо вакансій на комунальному підприємстві, де затребувані слюсарі, сантехніки, водії, асфальтобетонники і т.п. І вакантні робочі місця в Управлінні Національної поліції, які відкривають конкурси на посади слідчих і оперативних працівників.
Управління освіти і науки Броварської міської ради безперервно шукає вчителів молодших класів, помічників вихователів, дефектологів та асистентів учителя для класів з інклюзивною формою навчання.
З-поміж 115 вакансій, запропонованих Броварським міським центром зайнятості, ми не знайшли потреб в суспільствознавцях, маркетологах, економістах і політологах. Натомість затребуваними є швачки, трактористи, слюсарі-ремонтники, робітники, медсестри, продавці, перукарі, прибиральники, мийники, міліціонери тощо.
Аналіз тенденцій ринку праці населення міста та району ми провели за 5 хвилин і за допомогою лише одного комп’ютера з доступом до мережі Інтернет. А от Борис Дудко пропонує для цього створити цілий інститут.
Далі – більше… В розділі 7 Статуту ІМО закладено принципи автономії та самоврядування інституту, що, серед іншого, передбачають право (п.7.2.): «створювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, коледжі, технікуми, факультети, відділення, філії, навчальні, методичні, наукові, науково-дослідні центри та лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро, територіально відокремлені та інші структурні підрозділи». І це в той час, коли міський бюджет Броварів ледь не «захлинувся» після спроб Верховної Ради перекласти фінансування профтехучилищ на місцеві громади?
Досить очікуваним є пункт, що визначає порядок призначення Ректора інституту (п.11.3), згідно з яким «контракт укладає Уповноважений орган за пропозицією Броварського міського голови». Як показує практика, подання міського голови – це ні що інше, як розстановка «своїх» людей на керівні посади міста.
Якщо взяти до уваги географічне розташування Броварів, то місто знаходиться в 20-30 хвилинах їзди до освітньої столиці України, де сконцентрована чимала кількість вищих навчальних закладів. Першим же «конкурентом» Броварського ІМО стане Київський торговельно-економічний університет, що знаходиться біля станції метро «Лісова». Якщо зазирнути на сайт даного ВНЗ в розділ «абітурієнту» можна побачити перелік спеціальностей, «омріяних» броварськими реформаторами в своєму проекті (не на правах реклами). Немає сенсу моніторити інші виші столиці, що входять в десятку найкращих і затребуваних в Україні з переліком спеціальностей, що задовольняють смаки абітурієнтів…
Чим же насправді є проект створення муніципального ВНЗ в Броварах? Зважаючи на тенденцію збитковості комунальних підприємств Броварів та відсутність елементарних умов для розвитку дошкілля, позашкілля та загальної середньої освіти, подібні проекти виглядають щонайменше непрофесійно і недалекоглядно відносно громади. Або це спроба створення чергової схеми пролонгованого «дерибану» міського бюджету під гаслом боротьби з неосвіченістю?
Та, заради справедливості, варто почекати «вердикт» депутатської комісії з гуманітарних питань, яка першою буде розглядати вищезгаданий проект рішення на засіданні 26 січня о 10.00.
