На території парку «Приозерний», де збираються реконструювати бювет, на глибині 163 метри (саме на таку глибину планують бурити свердловину) знаходиться газ — сірководень.
Про це «Трибуні-Бровари» стало відомо з джерел, наближених до Громадської організації «Геологорозвідка». У складі організації — мешканці однойменного району, серед яких є колишні фахівці у сфері гідрогеології.
Про те, що небезпечна і отруйна хімічна сполука справді є на території, де будуть бити свердловину, підтвердив у розмові з кореспондентом керівник КП «Броваритепловодоенергія» Сергій Сафронов. «Таке питання справді є. І саме тому в угоді буде прописано: проплата буде здійснена лише після того, як буде нормальна вода. Я їм не заплачу коштів, поки не буде чистої води», — сказав Сафронов.
За його словами, забезпечити придатність води для вжитку має підрядник, який буде обраний через систему «Прозоро».
«Перш, ніж приймати роботу від підрядника, воду братиме на аналіз лабораторія, яка дасть свої висновки», — сказав керівник КП «Броваритепловодоенергія».
Нагадаємо, що на сесію міської ради виноситься проект рішення збільшення статутного фонду КП «Броваритепловодоенергія». В рамках проекту передбачена реконструкція бювету, яка потягне фінансові витрати на суму понад мільйон гривень.
«Трибуна-Бровари» звернулася за коментарем до завідувача Броварського районного відділу лабораторних досліджень Державної установи «Київський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Віталія ПРОКОПЕНКА:
— Досі у Броварах не було зафіксовано у жодній свердловині сірководню. Це газ, який утворюється в поверхневих водах у результаті бродіння води і гниття.
Сірководень використовується для різних лікувальних ванн, людина при прийомі цих ванн дихає ним. Надзвичайних випадків при цьому не зафіксовано. І навіть у нормативному документі «Державні стандарти України», де передбачено збільшення показників і стандартів майже у чотири рази, сірководню як показника небезпеки немає.
Можу сказати точно: воду з того бювету, який там стоїть, брати не можна, і, якщо хочуть бурити нову свердловину, я особисто це вітаю.
Чи на тій території сірководень, я цього не кажу, але у «Державних стандартах України» таких показників як сірководень — небезпечний для життя — немає.
До того ж, лабораторія, в якій робитимуть аналізи води і яка є у відомстві КП «Броваритепловодоенергія» — акредитована і кваліфікована.
Вікторія ГРИНЬКО, голова ГО «Геологорозвідка» (організація, яка об’єднує мешканців однойменного району за територіальним принципом):
— Наша організація консультувалася із фахівцями — неможливо на 100% очистити воду. Вода все одно буде тхнути. Чому, наперед знаючи, що на цій території є сірководень, влада все одно береться за реалізацію проекту? Адже за твердженням місцевих мешканців-фахівців гідрогеології, поруч у районі є природні свердловини, реконструкція яких може обійтися дешевше і там родовищ сірководню немає!
Довідка Вікіпедії: Сірководень — хімічна сполука з формулою H2S. Безбарвний, дуже отруйний, горючий газ з характерним неприємним запахом тухлих яєць. Запах відчувається за таких низьких концентрацій, як 0,00047 часток на мільйон, але має властивість пригнічувати нюх, що вимагає додаткової обережності при роботі, особливо самостійній.
Сірководень трохи важчий за повітря, суміш H2S і повітря — вибухонебезпечна.
Із сайтів компаній, які займаються будівельними технологіями і, зокрема, очищенням води від сірководню:
— Досить часто після завершення бурових робіт свердловина працює відмінно: вода йде чиста, без домішок і сторонніх запахів. Це звичайно свідчить про те, що інструкція була дотримана, і всі роботи були виконані на високому рівні.
Проте з часом якість води погіршується. Найчастіше це проявляється в неприємному запаху (пахне «болотом» або тухлими яйцями), який з часом все посилюється, і з практично непомітного стає нестерпним. У більшості випадків це свідчить про високий вміст сірководню.
— Із сірководнем вода непридатна для пиття, приготування їжі та технічних потреб. Мало того, що вона має дуже неприємний запах — її вживання може призвести до отруєнь.
— Поливати ділянку такою водою теж не варто. З одного боку, є ризик надихатися парами сірководню (інтоксикація практично гарантована), з іншого — безконтрольне попадання сполук сірки в ґрунт може серйозно зашкодити рослинам.
— Метод очищення — фізичний. Полягає у витісненні сірководню з води за допомогою повітря. Для реалізації цього методу буде необхідний спеціальний прилад — аератор.
— Деякі методики передбачають попереднє підкислення води, що також призводить до більш ефективного її очищення. Даний метод не позбавлений і недоліків. Основним мінусом є громіздкість обладнання, необхідність здобувати окремий аераційний насос, а також енергоємність всієї системи.
— Альтернативою може служити хімічна очистка.
Від «Трибуна-Бровари». В проекті рішення про збільшення статутного фонду КП «Броваритепловодоенергія», яке передбачає витрати на реконструкцію бювету, немає жодного кошторису цього проекту. Немає публічної інформації про те, чи вписані в кошторис затрати на обладнання по очистці води чи це будуть додаткові витрати.
