Учора, 27 лютого, у гаражах, що між магазином АТБ та СШ №7 на вул. Гагаріна, група підлітків жорстоко побила 21-літнього юнака, який намагався зупинити бійку, де двоє неповнолітніх дівчат били третю. Ймовірно, мова про булінг.
«Я повертався після роботи додому, – розповідає 21-річний Олег. – Це було десь 18.15. Біля гаражів, що біля АТБ, завжди збирається молодь.
А у вечір 27 лютого там також була компанія. Зокрема, дві дівчини з’ясовували стосунки з третьою. Я спочатку спостерігав за ними, а коли дві з них напали на третю – повалили і стали тягати за волосся – я, та ще один чоловік, втрутилися». Однак із компанії до них підійшов молодик, який висловив своє невдоволення, що незнайомці заважають дівчатам. А на зауваження, що негідно хлопцям спостерігати, як дівчата б’ються, Олег отримав удар по голові. Били ззаду. Після того удари посипалися на його голову з усіх сторін. Били, згадує Олег, 7-8 юнаків. При цьому чоловік, який разом із ним втрутився у бійку дівчат, зник. «Я почувався розгубленим, – згадує Олег, – бо перехожі проходили мимо, інші – просто спостерігали біля магазину «АТБ», як на мене сипалися удари з усіх боків». Під час ударів, розповідає Олег, намагався максимально втриматися на ногах, адже розумів: якщо впаде – більше не підніметься: його просто доб’ють. Тож оборонявся, як тільки міг, і намагався максимально вийти в більш людне місце – на дорогу, до автозупинки «7 школа». Однак невідомі не зупинялися і переслідували хлопця. Обороняючись уже на дорозі, Олег мало не потрапив під колеса автівок.
«Я виїхала в магазин на 5 хв, а затрималася майже на годину», – згадує Аня Дрєнова. Дівчина боковим зором побачила на зупинці 7 школи групу агресивно налаштованих хлопців, які гамселили одного. Реакція була миттєвою: не вагаючись, Аня пересікла дві суцільні та направила світло фар на групу, в надії зупинити бійку. Вже тоді один із перехожих чоловіків втрутився у «клубок», витяг Олега із озвірілої юрби та допоміг хлопцю сісти в Аніну машину. «Я не знала, правий цей хлопець чи ні, але те, що юрба підлітків накинулася на одного – це не справедливо, – каже дівчина, – До того ж, у моєму житті також був випадок, коли мене разом із бабусею били підлітки через непорозуміння, і ніхто з перехожих не став на наш захист». Юрба бігла за машиною майже до «Варуса», і щоб заплутати слід, Ані довелося кружляти містом, а вже потім довезти хлопця до його машини, супроводити додому та дочекатися, поки Олег «скине» смс, що з ним усе гаразд.
Найбільше в цій ситуації, згадує Аня, вразило, що правоохоронці, які стояли біля «Варуса», посилаючись на інші справи, відмовилися надавати Олегові допомогу, а запропонували телефонувати в 102.
Олегові батьки після вагань вирішили у поліцію все ж звернутися, і написали заяву про побиття сина. Як розповів постраждалий, у поліції йому повідомили, що не знають кого шукати, адже імен кривдників хлопець не назвав. При цьому Олег повідомив, що не вперше бачить, як компанія неповнолітніх «тусується» біля гаражів 7 школи. Тож, ймовірно, у цій групі є й причетні підлітки саме цього навчального закладу.
Журналісти «Трибуни» протягом дня намагалися взяти коментар у правоохоронців Броварського відділу поліції, однак ніхто слухавки так і не взяв.
У свою чергу батько самотужки намагається максимально мобілізувати всі сили, щоб знайти синових кривдників. І не задля того, щоб покарати їх фізично (при цьому закон може спрацювати проти нього), а задля того, щоб зупинити насилля ще в «зародку», коли підліткам по 14-17 років, каже пан Олексій. Тому і написав у групу «Мої Бровари» на ФБ пост із проханням відгукнутися небайдужих очевидців, які б надали будь-яку інформацію, що допомогла б знайти злочинців.
Наразі Олег перебуває в лікарні, де проходить максимальне обстеження. Навіть не озброєним оком видно забої голови та обличчя.
Олег міг би, як й інші перехожі, байдуже пройти повз дівчат і не зреагувати на насилля. І невідомо чим би закінчилися «розбірки» для однієї із них. Аня та невідомий чоловік могли б і не стати на захист Олега. І невідомо, чи залишився б він живим. Батько Олексій міг би не шукати синових кривдників та не вимагати в правоохоронців правосуддя. Однак завтра на Олеговому місці може бути син чи донька інших батьків. І немає гарантії, що поряд із ними у потрібному місці в потрібний час знайдеться небайдужа до насилля та людської біди людина.
Аня Дрєнова – журналістка Київського ДТРК. Дякуємо, колего, за небайдужість.
Фото – авторки, головне фото – з Інтернету
