У середу, 2 березня, в Міському культурному центрі «Прометей» відбулося зібрання представників громади, присвячене обговоренню заступників міського голови, роботі депутатського корпусу та складу нового виконкому. На заході прозвучало чимало інформації для роздумів…
«Старі» кадри повинні залишатися», — «громада»
В Росії є вислів: «що у Жириновського на язиці, те у Путіна на думці». В масштабах Броварів його можна перефразувати: «що у Нілової та Нємчиної на язиці, те у Сапожка на думці».
Збори під головуванням керівника ГО «Комітет громадського самоврядування Київської області» Тетяни Нємчиної та очільниці ГО «Громадські активісти», радниці міського голови Ірини Нілової розпочалися зі спроби завадити журналістам потрапити на захід. Лише наполегливість «акул пера і мікрофона», а також втручання депутатів міської ради від «Солідарності», врешті дозволили зробити цей захід відкритим. До речі, про захід журналісти дізналися випадково, оскільки на рівні чуток звучала інформація про те, що в «Прометеї» будуть обговорювати питання або ж ветеранів, або радіомовлення у місті.
Коротко про найголовніші тези, які звучали на зборах, де були присутні трохи більше 80 осіб:
— потрібно залишити на посаді заступника міського голови по гуманітарному напрямку Ларису Виноградову, і «краще за неї фахівця сьогодні немає»;
— так само потрібно залишити на посаді керуючого справами виконкому Костянтина Кузнєцова (мабуть, теж «фахівець»);
— у виконкомі має бути 11 осіб, і це повинні бути представники від громади і жодних квот від депутатського корпусу;
— депутатському корпусу потрібно висловлювати недовіру «за відсутність конструктиву в роботі»;
— журналісти повинні обов’язково проходити акредитацію.
При цьому і пані Ніловій, і пані Нємчіній треба віддати належне: вони так вибудовували свою позицію, що людина, яка не володіє інформацією щодо «внутрішньої кухні» міської ради й справді могла повірити, що кращих «фахівців» за Виноградову та Кузнєцова просто не існує, а депутати й справді «ледарі та інтригани», а журналісти — «Бог знає, що пишуть, і невідомо, де викладають фотографії засідань».
Очікується, що результати цих зборів будуть запротокольовані та передані міському голові до відома.
Сапожко «зливає» Рєзніка?
«Родзинкою» зібрання стала «характеристика» новообраного першого заступника міського голови Олександра Рєзніка (обраний за списком «Батьківщини») від пані Нємчиної та пані Нілової.
У якості аргументів наводилася офіційна документація депутата: декларація, документи на квартиру, місце проживання. Причому Нємчина розповіла і продемонструвала документи, які свідчили, що вона зверталася до архіву міської ради. «Питання, як дісталася Рєзніку квартира, у компетенції правоохоронних органів», — сказала Тетяна Нємчина.
Зрозуміло, що це не просто емоції, а спланована, підготовлена акція з метою дискредитації голови фракції «Батьківщина».
Якщо ж враховувати, що на сесіях і публічних зібраннях Нілова та Нємчина говорять, по суті, те, що збігається з позицією та думками Ігоря Сапожка, то цілком можна передбачити, що міський голова почав просто «зливати» свого підопічного. Принаймні, гуляють вперті чутки про те, що нібито Сапожко може знову повернути на посаду заступника Василя Андрєєва. У такому випадку немає гарантій, що і секретар залишиться на своїй посаді.
Якщо ж так звані «активісти» щодо Олександра Рєзніка «проявили ініціативу», то цілком логічно, що представник «Батьківщини» звернеться до свого нового керівника з проханням або вимогою пояснити — що це було.
Олександр Рєзнік: «Тиску з боку Сапожка поки що не відчуваю»
Ситуацію для видання «Трибуна-Бровари» прокоментував голова фракції «Батьківщина», перший заступник міського голови Олександр Рєзнік.
— Все залежить від того, хто звинувачує. Якщо це звинувачує пані Нємчина (а я чув на свою адресу слово «аферист»), то більшої аферистки, ніж Нємчина, я у Броварах не знаю.
Порилися в моїй біографії та особистому житті — як це я і служив, і навчався одночасно… Справді, я навчався в інституті з першого по третій курс, а потім пішов до армії. Коли прийшла повістка, я взяв академічну відпустку і пішов служити. Далі вже навчався на заочному відділені. З армії повернувся і закінчив університет (Київський національний торгівельний університет. — прим. Т.-Б.).
Щодо моїх доходів. Зараз у країні криза, і фірма, де я працюю, практично жодною діяльністю не займається. Мені просто нараховується зарплата. Але нараховується вона мені офіційно, я працюю там на посаді директора, і я вказую свої офіційні статки.
Жодного тиску (з боку міського голови. — прим. Т.-Б.) я поки що не відчуваю. Хоч я ще офіційно не затверджений на посаді, але я приходжу на роботу, ходжу на наради, слухання, зустрічаюся з людьми, із забудовниками, з фахівцями з ремонту доріг. Одним словом, входжу в курс справ. Але для продуктивної роботи потрібно, щоб пройшов певний час. Сапожко ж надає усю інформацію, яка мені потрібна.
Щодо людей, які проводили зібрання в «Прометеї», вони мені, м’яко кажучи, не до вподоби. Я бачив як вони поводять себе на сесіях — просто заважають працювати. Взагалі не бачу сенсу з ними спілкуватися.
На даний момент я не зробив нічого поганого і нічого хорошого. Мене їхня критика не цікавить.
Є над чим працювати. Зараз, наприклад, поставив перед собою завдання — залучити в місто якомога більше інвесторів. Місто розширюється, будуються нові будинки, необхідні школи та дитячі садочки. Щодо цього вже зараз ведуться переговори.