Медична реформа змушує нервувати як броварських медиків, так і пересічних містян. Перші побоюються невідомості, другі – що постраждає рівень медичного забезпечення. Час від часу із вуст мешканців міста звучать нарікання на надання медичних послуг у Броварській лікарні, та за найменшої потреби люди звертаються все ж туди, де очікують на допомогу – у місцевий заклад охорони здоров’я. Сьогодні мова про одну із ланок Броварської багатопрофільної клінічної лікарні – Центр «Дитяча лікарня». У яких умовах лікуються маленькі пацієнти та як працюється медперсоналу, – дізнавалися журналісти «Трибуни» із перших вуст.
Наталя працює медсестрою в Центрі «Дитяча лікарня» І педіатричного відділення понад 20 років. І залишати свою роботу не збирається: жінці подобається колектив, влаштовує графік роботи доба – три, та і звикла вже, каже Наталія. І це попри те, що заробітна плата «чистими» 5 тис. грн, а одній медсестрі доводиться обслуговувати понад 20 маленьких пацієнтів віком до року.
Таке навантаження обумовлено значним браком середнього медичного персоналу – медсестер. У минулому році з І педіатричного відділення звільнилося їх аж 9, розповідає завідуюча відділенням Ірина Ткаченко: три пішли в декрет, інші – перевелися на роботу в столицю, де значно більша заробітна плата. Наразі у дитячій лікарні бракує 13 медсестер.
Відтік рук та мізків у столицю, а то й далі, – проблема не лише для Броварів, розповідає головний лікар Броварської багатопрофільної клінічної лікарні Валентин Багнюк. Низька заробітна плата, значне навантаження змушують броварських медичних працівників шукати вигідніше місце роботи. Не рятують навіть надбавки, в середньому, в тисяча гривень. За словами головного лікаря, на сьогодні в дорослій та дитячій лікарнях загалом близько 20 вакансій. Особливо складно з середнім медперсоналом у дитячій лікарні, адже працювати з немовлятами погоджується не кожна медсестра.
У свою чергу в міськрайонному Центрі зайнятості станом на січень 2019 р. значиться лише дві вакансії медсестри з окладом у 4 173 грн та одна – санітарки з таким же окладом. При цьому бракує медиків і в приватних броварських клініках та лабораторіях, де медсестрі пропонують зарплату в 6 000 грн, а лікарям-педіатрам та лікарям-лаборантам – 8 000 грн.
Щоб вижити, Наталя змушена шукати підробіток. Після нічного чергування в лікарні жінка поспішає на другу роботу – у сім’ю, де працює нянею. Загалом, розповідає Ірина Ткаченко, з дітьми працюють лише ентузіасти, і кожна із медсестер, які залишилися, також мають додаткову роботу. У свою чергу жінки хваляться, що після капітального ремонту І та ІІ поверхів дитячого терапевтичного корпусу з’явилося до роботи друге дихання, адже їхнє відділення – одне з кращих на Київщині. Навіть столичні лікарі із Охматдиту, які приїздять задля консультування дітей, заздрять сучасному ремонту та оснащенню броварської дитячої лікарні.
Зокрема, голкознищувачу, інфузомату (шприцевий дозатор) та веносканеру. Так, інфузомат дозволяє дозовано вводити ліки під час встановлення крапельниць та “сповіщає” про закінчення крапання. Це дуже зручно, особливо при великій кількості пацієнтів. Веносканер працює як УЗД і дозволяє швидко віднайти в малечі вену задля точного її проколу.
У І педіатричному відділенні, де лікуються дітки до року, ремонт зроблено у 2016 році. Складно повірити, що ти не в приватній клініці, адже все блищить чистотою та створено належні умови для перебування та лікування маленьких пацієнтів. У відділенні є як зблоковані три кімнати із одним душем та санвузлом, так і окремі кімнати зі всіма зручностями. І назвати їх «палатами» – складно.
Відділення патології новонароджених, де наразі перебуває два маленьких пацієнти із «жовтяницею» та пневмонією, готове надавати допомогу навіть найскладнішим хворим. До слова, протягом минулого року медперсоналу відділення патології довелося виходжувати та доглядати до 3- 6 місяців – до влаштування в прийомні сім’ї – п’ятьох немовлят.
На День міста (у вересні 2018 року) відбулося офіційне відкриття ІІ поверху дитячої лікарні, де з весни тривав капітальний ремонт.
Однак попри це ІІ педіатричне відділення – старшого дитинства – відразу запрацювати так і не могло: бракувало медперсоналу. Лише перед Новим роком керівництву багатопрофільної лікарні вдалося більш-менш вирішити цю проблему і відділення прийняло перших пацієнтів. Загалом, на ІІ поверсі заплановано облаштувати 5 кімнат підвищеного комфорту, однак поки що їх не доукомплектовано новими меблями: бракує жалюзі, тумбочок, столів, шафок, холодильників, телевізорів…
Але керівництво дитячої лікарні сподівається, що місто забезпечить і ІІ педіатричне відділення всім необхідним, тож у майбутньому такі палати зможуть надавати охочим на платній основі. У такий спосіб у лікарні збираються конкурувати з приватними клініками. Поки що лікуються діти у відділенні безкоштовно.
Окрім цього, зазначає Ірина Ткаченко, більшу частину необхідних ліків – 70%, серед яких антибіотики, розчини для ін’єкцій, витратні матеріали та інше, що передбачено згідно національного переліку, лікарня забезпечує маленького пацієнта на увесь курс лікування. Батьки ж доплачують при потребі лише 30%. Інформація щодо наявності лікарських засобів, витратних матеріалів, медичних виробів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, отриманих за кошти державного та місцевого бюджетів, благодійної діяльності й гуманітарної допомоги, розміщена на кожному із двох поверхів у вільному доступі.
Тож не залишаються байдужими до позитивних змін у дитячій лікарні і батьки маленьких пацієнтів.
На сьогодні в дитячій лікарні капітальний ремонт триває. Зокрема, на ІІІ поверсі.
Третій поверх, де розташовувалося ІІ педіатричне відділення, на час ремонту переселили на ІІ-ий. Та вже повесні ремонти мають завершити і дитяча лікарня запрацює на повну потужність. А задля цього потрібно не лише доукомплектувати всім необхідним відділення старшого дитинства, а і замінити старий УЗО–апарат на сучасний – із векторним датчиком, позаяк дітям проводять обстеження всього організму: як м’яких тканин, так і суглобів, щитовидної залози, серця та голови.
Щодо браку медперсоналу, в дитячій лікарні налаштовані оптимістично і вірять, що держава все ж повернеться до них обличчям та належно оцінить їхню роботу. У свою чергу медсестра Наталія переконана: із дітьми у будь-який час залишаються працювати лише залюблені у свою справу.
Фото – авторки
