1 червня в актовій залі Броварської ЗОШ №1 відбулися громадські збори з наступних тем: «Будівництво 100 будинків в районі вулиць Богунської та Маяковського — загроза підтоплення «старого міста» та «Будівництво бювету питної води в мікрорайоні Розвилка». Засідання не мало жодних юридичних наслідків, як і якогось конструктиву. «Трибуна-Бровари» виокремила 5 найважливіших тез, які прозвучали під час заходу.
- «За» і «проти» забудовників ЖК «Скандія»
Захід розпочався з реєстрації біля входу до зали по паспортах. Організатори вимагали пред’являти документи, а люди в футболках «ГФ «Правопорядок» стояли на заваді осіб, які прийшли без паспорту або за даними реєстрації не проживають у старому місті. Зрештою під тиском журналістів, окремих депутатів і частини громади, усіх, хто «не мешканець старої частини міста» запустили до зали, але попередили, що вони будуть у кінці зали без права голосу.
Серед тих, хто не пускав до зали усіх бажаючих, були — депутат Юрій Скотніков, активіст Микола Мадич (в соцмережах він підписаний як Ковальчук, але насправді прізвище Мадич). Попри те, що нейтральний коментар щодо правомірності дій ГФ «Правопорядок» дав депутат Олексій Здоровець, його помічники та однопартійці («Сила людей») стояли на вході та теж не пускали бажаючих потрапити до зали.
Юрій Скотніков та Микола Мадич протягом засідання висловлювались проти забудовників. Як відверті противники забудови ІІ мікрорайону себе вже зарекомендували Віктор Малофієнко та радник міського голови Ірина Нілова.
- Пасивність міста
Під час засідання звучала різноманітна інформація, в результаті якої склалася така «картина»: проблема підтоплення старої частини міста є актуальною вже понад 10 років і за цей час жодних дієвих заходів не було вжито – жодних розробок проектів. Навіть коли забудовники житлового комплексу «Скандія» надали свої розробки та проекти по водовідведенню, ними місто не скористалося (або не захотіло скористатися). Були напрацювання також робочої групи під керівництвом радника міського голови Ірини Нілової, але місто так само не почало втілювати в життя ці напрацювання.
Свого часу усі дозвільні документи про початок забудови ІІ району давали управління архітектури і будівництва, відділ капітального будівництва, відділ держархбудконтролю, земельний відділ та інші профільні управління та відділи. Але на засідання ніхто з них не прийшов. Присутнім був лише керівник «Держархбудконтролю» Богдан Мельниченко, але йому, як єдиному фахівцю від БМР, так і не надали слова.
- Донесення неправдивої інформації
Цілком можливо, що оцінка «Трибуни-Бровари» суб’єктивна, але склалося враження, що організатори заходу і його лідери — Віктор Малофієнко та Ірина Нілова — свідомо доносили до жителів старого міста неправдиву інформацію.
Обидва доповідачі переклали провину за неухвалення програми підтоплення на депутатів Броварської міської ради. Хоча це не відповідає дійсності. 9 лютого 2017 року Броварська міська рада ухвалила Програму запобігання та ліквідації наслідків підтоплення території міста Бровари на період 2017-2021 років. Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, — 8,07 млн. грн. Детальніше по роках:
— Місцевий бюджет 2017 рік — 250 тис. грн.;
— Обласний фонд навколишнього природного середовища:
*2017 рік — 5,82 млн. грн.;
*2018 рік — 1 млн. грн.;
*2019 рік — 1 млн. грн.
За цією програмою передбачено:
- Відновлення функціонування осушувальної системи р. Осинка — здійснюватиме «Київводресурси»;
- Здійснення заходів захисту від підтоплення м. Бровари (техніко-економічне обґрунтування) — «Київводресурси»;
- Відновлення систем водовідведення з метою захисту від підтоплення територій громади м. Бровари — «Київводресурси»;
- Встановлення постійних земельних сервітутів для обслуговування каналів водовідведення — КП БМР «Бровари-Землеустрій».
Поки що Броварською міською радою виділено 250 тисяч гривень, і тепер потрібно чекати ТЕО (техніко-економічне обґрунтування). За інформацією керівника ВКБ Людмили Павлик, на це потрібно близько 2-3 місяців.
Але факт в тому, що депутатський корпус ухвалив програму підтоплення щойно його подали профільні управління і відділи на сесію. Тож запитання — чому так довго питання не виносилося на розгляд сесії, слід адресувати не депутатам, а управлінням та відділам виконавчих органів влади. Пані Нілова, до речі, навіть створила ГО для реалізації боротьби з підтопленням, але до цього часу так і не винесла і не запропонувала свою програму на розгляд сесії, ні звернулася від імені мешканців «старого міста» до депутатів поточної каденції.
До речі, на погоджувальній раді перед сесією 9 лютого на фінансуванні програми хоча б не на всі п’ять років, а принаймні на рік наполягали депутати Леонід Черепейнік та Борис Дудко. Але тоді міський голова Ігор Сапожко проект Програми підтоплення, який базувався на домовленостях зі «Скандією», не підтримав і наполіг на тому, що його потрібно об’єднати з напрацюваннями робочої групи Ірини Нілової. Остання, яка постійно наголошувала на якомога швидшому ухваленні програми, мовчки погодилася на відтермінуванні. Тоді ж депутат Леонід Черепейнік домігся того, щоб було записано протокольним дорученням, щоб усі напрацювання робочої групи були внесені упродовж двох тижнів. Але чи зроблено це чи ні, досі невідомо.
- Вирішити усі проблеми підтоплення за рахунок забудовника
Як стало зрозуміло з доповідей та інформації, яка звучала на засіданні, від компанії забудовника нині вимагають наступне: «Скандія» має повністю розв’язати проблему підтоплення усієї старої частини міста, вивести усю воду з території, а лише потім продовжити будуватися. Фактично руками активістів та громади керівництво міста (або замовник процесу гальмування будівництва) усі проблеми підтоплення хочуть повісити на одного забудовника.
Привернув увагу той факт, що на початку засідання мешканці старої частини міста не бажали бачити взагалі представника забудовника, однак коли він почав виступати, учасники засідання задавали йому практичні запитання — коли буде виведена вода від їхніх будинків або коли будуть встановлені очисні та водовідвідні колектори біля їхніх будинків. Тобто до кінця так і залишилося незрозумілим, чого ж хочуть мешканці — щоб забудовника там не було чи щоб була вирішена проблема підтоплення?
Зазначимо, що один із активістів, Микола Мадич, запропонував, що якщо «Скандії» буде накладно розв’язувати проблему водовідведення з усієї старої частини міста, то нехай компенсує витрати за рахунок інвесторів — набувачів квартир шляхом підвищення цін на квадратний метр.
Нагадаємо також, що на останній інвестиційній раді було ухвалене рішення про розмір пайової участі для компаній забудовника — 4%. Тож залишається відкритим питання: якщо зі «Скандією» будуть розривати угоду оренди 80 га, хто буде покривати багатомільйонну компенсацію за оренду землі та всі витрати, пов’язані з будівництвом? Від активістів старої частини міста прозвучало лише: «Як розірвемо угоду, тоді про це думатимемо». Але при цьому не враховано, що компенсацію сплачуватиме усе місто, а не лише його стара частина. Представники ж «Скандії» у розмові з «Трибуною-Бровари» зазначили, що загальна вартість будівництва складає не один мільярд гривень.
- Багато питань до… міста
У ситуації, яка склалася, однозначно повинні звітувати і доповідати не активісти Віктор Малофієнко і Ірина Нілова, які хоч і є небайдужими до проблеми підтоплення міста, але не фахівці. Свою позицію, бачення і звітування мають надати усі профільні управління та відділи — Управління архітектури і будівництва, Управління ЖКГ, ВКБ, земельний відділ, держархбудконтроль. Мають надавати фахові оцінки виконавчі органи влади – від заступника міського голови з питань ЖКГ до усіх служб, які надавали дозвільні документи на будівництво. Зрештою, звіт перед громадою має надати міський голова Ігор Сапожко, який є головою виконавчої гілки влади.
Наприклад, відділ економіки представляє програму соціально-економічного розвитку міста, проте немає жодних прорахунків — як впливає вирішення питання підтоплення старої частини міста та відсутність каналізаційних і ливневих мереж на економіку міста взагалі.
Чому питання підтоплення та нових забудов міста не розглядалося й досі в комплексі? Чому не створено за 12 років єдиної системи спостереження за змінами гідрогеологічних процесів міста? Чому не проводиться контроль за вирубкою зелених насаджень, що також впливає на гідрогеологічні процеси? Чому облаштування системи ливневої та господарської каналізації не має єдиної концепції, і місто «ганяє» свої стоки в надії знайти інвестора, який прийде і вирішить десятилітні питання?
Може треба почати з себе?
