На загальних зборах багатоповерхового житлового будинку по вул. Симона Петлюри, 18/1 мешканці не лише одностайно проголосували за створення ОСББ і одразу обрали його голову, але й вирішили перейти на обслуговування до іншої компанії-керівника. Причина банальна: в будинку протікає дах, тож треба щось робити, бо зиму вони спокійно не переживуть.
Позаяк законодавство у сфері управління багатоповерховими будинками за останні роки суттєво змінилося, усі подібні збори починаються, зазвичай, із роз’яснення співвласникам їхніх прав та обов’язків співробітниками ЖЕКів або компаній-керівників. А чинне законодавство на цей час трактує все доволі чітко: співвласники квартир мають усі повноваження щодо самостійного управління будинком і визначення усіх аспектів його експлуатації. Але – саме в контексті того, що кошторис на утримання будинку, тобто тариф, визначають самі мешканці, і вони же вирішують, що робити у будинку власним коштом, а що ні.
Звісно, кожні подібні збори не обходяться без численних скарг та нарікань на роботу ЖЕКу, який обслуговує будинок. Так було і на цих зборах. Мешканці детально розповіли про проблеми із технічним поверхом, розчищенням снігу, вивезенням відходів, станом під’їздів тощо. Але присутні представники їх ЖЕКу – ЖЕС ПрАТ «Броварський ЗЗК» – в чітко відповіли: виконується усе, що входить до тарифу, але витрати на капітальний ремонт будинку, у тому числі даху, і під’їздів у тариф ніколи не були закладені.
Отож, коли питання з протіканням даху постало дуже гостро, саме ЖЕК «знайшов єдиний вихід» для будинку: створити ОСББ та взяти участь у конкурсі в межах міської програми підтримання організацій самоврядування багатоквартирних будинків.
Коли мова зайшла про створення ОСББ, лунали майже стандартні в таких випадках аргументи:
- нема в будинку такої людини, яка буде займатися цією додатковою роботою;
- нема досвіду, спеціальних знань та навичок;
- нема часу;
- врешті-решт, нема бажання.
Представники ЖЕКу детально розповіли усі про можливі форми співпраці ОСББ та ЖЕКу, відповіли на усі технічні запитання щодо розподілу обов’язків та коштів та запевнили, що законодавство дозволяє гнучко організувати таку співпрацю.
Після тривалої дискусії, мешканці дійшли висновку, що питання з дахом їм самотужки без допомоги з боку міської програми не вирішити, тому реальної альтернативи створенню ОСББ немає. На зборах були присутні співвласники 37 квартир з 72 квартир будинку. Коли дійшло до голосування, виявилось, що присутні одностайно підтримали рішення по створенню ОСББ в будинку – такий випадок можна назвати унікальним для нашого міста.
Натхнені такою одностайністю, мешканці одразу запропонували обрати голову ОСББ. На цю посаду запропонували мешканця будинку Геннадія Женілова, який готував збори та вів їхній протокол. У зв’язку з тим, що в його квартирі протікання даху спричинило значну шкоду, він найбільше із своїх сусідів був зацікавлений у вирішенні питання та провів значну роботу із ЖЕКом, міськвиконкомом і депутатом по округу. Голову ОСББ також обрали одностайно.
Новообраний голова не розгубився і запропонував співвласникам розглянути можливість перейти на обслуговування в іншу керівну компанію. Він запросив представника іншого приватного ЖЕКу – ЖКГ ТОВ «Броварський ЗБК» – Наталю Бегічеву виступити з пропозиціями. Представниця приватного ЖЕКу підтвердила мешканцям, що увесь набір послуг і тарифи обирають та затверджують саме мешканці.
На користь потенційної начальниці ЖЕКу було те, що люди одностайно позитивно ставились до неї – через вдалий досвід у роботі на аналогічній посаді в минулому. Тому дискусії вже не були тривалими, власники квартир голосуванням підтвердили перехід до нового управлінця.
Після плідних голосувань мешканці перейшли до обговорення технічних питань: необхідності створення груп у соціальній мережі, зокрема Вайбері, для ефективної комунікації. А також – про терміни збору підписів задля реєстрації ОСББ. Волонтери на ці завдання також швидко знайшлися.
Таким чином в окремо взятому дворі відбулася невеличка «комунальна революція», яка підводить нас до деяких цікавих загальних висновків, важливих для міста в цілому.
- Є міські програми підтримання житлового фонду, але майже ніхто не розглядає їх як ефективний інструмент створення прошарку «відповідальних власників житла». Кошти часто-густо надаються на ремонт житла за лобіювання депутатів та не вимагають від самих мешканців щонайменших зусиль. Тому витрачання десятків мільйонів гривень щороку є зовсім неефективним, та, скоріше, плекає споживацькі та патерналістські настрої всього населення. А от програма підтримання будинків ОСББ, насправді, має непоганий шанс стимулювати саме ефективних власників житла.
- У місті є десятки будинків, які не належать ані до колишньої «комунальної власності» міста, ані до ОСББ. Наразі нема жодного зрозумілого механізму, яким чином мешканцям цих будинків діяти в разі виникнення аварійної ситуації на кшталт протікання даху, виходу з ладу насосів, потребі в капітальному ремонті ліфта, необхідності термінової заміни електрокабелю тощо. По-суті, ці будинки, як і колишні комунальні, на 100 % складаються з приватної власності. Але одні чомусь щедро фінансуються з бюджету, інші – повністю ні. Хоча і в тих, і в інших живуть платники податків. Кінець кінцем, це питання має бути врегульовано, і хтось має взяти на себе обов’язок розробити міську програму та положення – краще заздалегідь та на конкурентних засадах. Звісно, такі програми мають діяти лише на умовах співфінансування із мешканцями будинків.
- Дуже гостро в місті стоїть питання наявності у тарифі на управління будинками обов’язкового та достатнього ремонтно-резервного фонду. Слід розуміти: потрапити в програму підтримання ОСББ – то одне, а дочекатися фінансування – то зовсім інше, на це можуть піти місяці чи, навіть, роки. А коли ситуація вкрай аварійна? Сидіти без світла, води, жити без ліфтів? Кожен будинок має на такий випадок обов’язково мати якийсь резерв. Прикладом мають бути саме колишні комунальні будинки, які традиційно платили найменший тариф, але отримували «левову частину» фінансування житлового фонду з бюджету. Саме цей украй низький тариф давно пора «доповнити» достатнім ремонтно-резервним фондом.
- А головне – у місті нема конкуренції на ринку житлово-комунальних послуг, не створені жодні умови для такої конкуренції, адміністрація міста мляво використовує наявні інструменти й можливості. Кошти на ремонт житлового фонду витрачають несистемно та неефективно, жодна конкретна мета не ставиться, і, відповідно, не досягається. Втрачається час. Занепадає житловий фонд. І з цим теж треба щось робити – хоча би на рівні професійної дискусії.
Але збори саме в цьому будинку, по вул. Симона Петлюри, 18/1 – це дуже вдалий точковий приклад, який демонструє, що потенціал для змін є. І ми будемо надалі інформувати наших читачів щодо таких позитивних новин на ринку житлово-комунальних послуг Броварів.
Текст і фото – Ангеліна Козлова
