Літо – сезон відпусток. Люди намагаються встигнути полежати на березі моря та, як кажуть в народі, «прийняти сонячні ванни». Засмагу більшість асоціює зі здоровим та красивим виглядом, а дехто вважає сонце дарувальником вітаміну D. Але насправді засмага аж ніяк не покращує здоров’я і є ознакою того, що шкіра постраждала від ультрафіолетового випромінювання і намагається “захиститись”.
Інтернет видання BBC News Україна розвінчує міфи щодо засмаги, вітаміну D та сонцезахисних кремів.
Міф: засмага – це здоров’я і краса
Правда: сонце викликає рак, опіки, пригнічує імунітет і прискорює старіння шкіри
Засмага – це захисна реакція шкіри на дію ультрафіолетового проміння. Темний пігмент шкіри меланін утворюється в спеціальних клітинах і має поглинати ультрафіолет, не допускаючи його вглиб шкіри.
Ультрафіолетове проміння не видиме для ока. Воно буває двох типів – UVA та UVB. Обидва типи здатні проникати в шкіру і викликати опіки, мутації та руйнувати здатність клітин до їх виправлення.
Більше мутацій – більший ризик розвитку раку: меланоми або карциноми. В Україні рак шкіри – на другому місці за поширеністю серед пухлин.
Пружність і зволоженість шкіри підтримують речовини колаген та гіалуронова кислота. А дія ультрафіолету їх руйнує, і не дає утворювати нові. Тому сонце справді сушить і старить шкіру, і жодні зволожуючі засоби це не спинять. Бо речовини, що вологу можуть утримати, зруйновані.
Крім того, ультрафіолет може активувати герпесвірус на губах та спричинити алергічну реакцію – викид гістаміну із тучних клітин. Тоді шкіра набрякає і дуже свербить. Також ультрафіолет пригнічує здатність організму протидіяти вірусам та пухлинам.
Міф: без яскравого сонця ми не отримуємо вітамін D
Правда: ми отримуємо вітамін D із їжею та продукуємо його в шкірі цілий рік
Темна шкіра не була еволюційним пристосуванням до спекотного сонця. Первісні люди були темношкірі. Це біла шкіра виникла пізніше та закріпилась як адаптація до його нестачі.
Білошкірі люди змогли розселитися далеко на Північ, бо лише вони могли вловлювати достатньо ультрафіолету і утворювати вітамін D. За часів, коли люди практикували мисливство і збиральництво і часто голодували, здатність утворювати вітамін в шкірі була критичною.
Але нині ризик наразитись на нестачу вітаміну D значно менший. Ми отримуємо вітамін D із тваринної їжі.
Люди європеоїдного типу, що живуть в південних та середніх широтах, повноцінно харчуються, мають здорову печінку і бувають надворі щодня принаймні 20 хвилин практично не ризикують зіткнутись із браком вітаміну D.
Міф: коли є хмари, немає ультрафіолету і ризику згоріти
Правда: ультрафіолет проходить крізь хмари
Дійсно, проміння UVB, яке нам дає вітамін D, доходить до нас лише в сонячні дні. Променів цієї довжини багато в горах і в місцях із чистим повітрям.
А UVA проходить крізь хмари і діє на шкіру цілий рік. Це проміння глибоко проникає в шкіру, та зумовлює засмагу, фотостаріння та ріст пухлин.
Навіть якщо немає яскравого сонця, яке обпікає шкіру високою температурою, це не значить, що ми в безпеці.
Саме через використання UVA, а не UVB солярії не допомагають утворювати вітамін D та лише шкодять здоров’ю.
Міф: сонцезахисні креми викликають рак
Правда: рак викликає тривале перебування на сонці і брак сонцезахисного крему
Прямий зв’язок між тривалим перебуванням на сонці та сонячними опіками і раком шкіри доведений. А гіпотеза про те, що сонцезахисні креми викликають рак, – ні.
Єдиний компонент, щодо якого є сумніви, – це оксибензон. В США його використання заборонене. Слід вивчати склад косметики і уникати засобів із оксибензоном.
З іншого боку, користування кремом може створити ілюзію надійного захисту і сприяти тривалому перебуванню на сонці. А що більше сонця, то більше ризик раку.
Насправді, жоден крем не захищає на 100% від ультрафіолету, і цей захист не триває довго. Наприклад, крем зі ступенем захисту SPF30 відбиває або затримує 97% променів, а із SPF50 – 98% променів.
Для того, щоб засіб надійно захищав від сонця, його слід досить щільно наносити. Нам радять користуватись правилом “по чайній ложці – на частину тіла”. Тобто на пляжі слід намастити близько 35 мл крему, і повторювати це що дві години, або після купання.
Міф: влітку можна запастись вітаміном D наперед
Правда: ні, не можна
Вітамін D є жиророзчинним. Такі вітаміни дійсно запасаються в нашому тілі . Надлишок вітаміну D, що надходить із їжею: вершковим маслом, сиром, рибою, яйцями – відкладається в печінці та в підшкірному жирі.
Але утворення вітаміну D в шкірі обмежено. Після того, як його утворилась певна кількість, цей процес спиняється, і завдяки тривалому лежанню на пляжі ми більше не помножуємо запаси вітаміну D. Цей механізм запобігає отруєнню вітаміном D, адже надмірні його кількості токсичні.
Міф: до засмаги можна привчити шкіру
Правда: здатність до утворення засмаги зумовлена генетично
Утворення меланіну керується низкою гормонів та місцевих факторів росту, що виділяються після перебування на сонці. Тому одразу засмага не виникає, і деяким людям потрібно кілька сеансів нетривалих сонячних ванн, що гормонів стало достатньо і в шкірі утворився пігмент.
Втім, в кожного своя здатність до утворення засмаги і це зумовлено генетично. Це контролюють понад 120 генів. Люди із білою шкірою ніколи не “привчать” шкіру до сонця настільки, щоб стати шоколадними. Зате ці спроби можуть призвести до опіків чи навіть алергічної реакції на сонце.
Міф: засмага чи темний колір шкіри надійно захищають від ультрафіолету
Правда: ультрафіолет шкодить усім
Справді, рак шкіри поширеніший серед людей зі світлою, не здатною до повноцінної засмаги шкірою. Але смагляві чи чорношкірі люди все одно наражаються на небезпеку, але при цьому менш схильні дбати про захист від сонця.
Меланін шкіри поглинає якусь частку ультрафіолету, але не весь. Ступінь захисту бронзової засмаги оцінюють в 1.5-2 SPF, а найвищий захист від сонця має чорна шкіра – SPF4. Вона не пропускає від 50 до 75% ультрафіолетових променів. Сонцезахисний крем із широким спектром дії та невеликим ступенем захисту SPF15 відбиває значно більше – 93%.
Навіть якщо є істотна засмага, перебування на сонці буде шкодити шкірі. Опромінений меланін стає токсичним і бере участь у вільнорадикальних процесах – ланцюгових реакціях окислення. Особливо небезпечним є феомеланін – золотавий пігмент, властивий людям із білою шкірою, ластовинням та рудим волоссям.
Фотостаріння шкіри, збільшення ризику раку, а також зневоднення і тепловий удар – імовірні наслідки тривалих сонячних ванн. Тому не можна стверджувати, що засмага і багато сонця – це здорово.
Сонцезахисний крем, нанесений на всі відкриті ділянки тіла, а також натуральний закритий одяг і навмисне уникнення сонця в зеніті – науково-обґрунтовані стратегії запобігання шкідливій дії ультрафіолету на шкіру.
