Нині найактуальніші новини світових ЗМІ починаються з теми швидкого розповсюдження коронавірусу майже всіма країнами. Не чекаючи масової захворюваності, Україна також «сіла» на карантин. Але це далеко не той карантин, який зараз у Франції. Я тимчасово живу в Парижі і бачу: порівняно з Україною, тут набагато серйозніше ставляться до ситуації з поширенням коронавірусу. Просто так на вулицю вийти не можна.
Трішки хронології. Майже тиждень тому, 11 березня, у Франції було зафіксовано 2200 осіб, яким підтвердили хворобу на COVID-19. Тоді за 24 години померло 19 людей і додалось 500 нових хворих.
Із 16 березня уряд Франції закрив на карантин усі навчальні заклади країни, а основні музеї Парижа − Лувр, Ейфелева вежа, музей Орсе, замок Версаля − зачинили свої двері для відвідувачів уже з 13 березня. Люди почали розкуповувати макарони, крупи, туалетний папір та консерви, очікуючи від уряду повного карантину на прикладі Італії.
Із 15 березня до 15 квітня французький уряд оголосив про закриття всіх громадських закладів, окрім продуктових магазинів, аптек, АЗС. Повний карантин у Франції настав лише 17 березня опівдні.
Відтепер упродовж 15 днів виходити на вулицю дозволяється тільки:
- якщо не має змоги працювати вдома. Наприклад, робітникам продуктових магазинів, аптек або тим, хто займається доставкою продуктів та іншим.
- За життєво необхідними покупками: продуктами та ліками.
- Якщо ідеш допомогти людям, які самі себе не можуть обслуговувати.
- До лікаря.
- Якщо займаєшся бігом або вигулюєш свого собаку.
При цьому не дозволяється пересуватися групами − лише поодинці, а при собі варто мати написаний від руки або роздрукований дозвіл і документи, що посвідчують особу. В магазинах та аптеках необхідно тримати дистанцію від людини не менше 1 метра.
Якщо людина не має при собі дозволу та документів, патруль має право виписати штраф на 135 євро, а при повторному − 375 євро.
Станом на 19 березня, офіційно хворих на коронавірус у Франції 10995 осіб, госпіталізовано −1122, 1300 одужали та 372 − померли. Тести на вірус роблять тільки важкохворим, тому французи знають, що показники в рази більші.
Як змінилось життя моєї сім’ї на карантині?
Школа, в якій навчається мій син у Парижі, організувала онлайн навчання за таким самим розкладом, як і завжди. Через програмне забезпечення «Zoom» вчитель та учні зустрічаються онлайн, виконують завдання та пишуть тести. При цьому українська міжнародна школа, в якій також навчається син, повідомила, що вчителі самі оберуть зручну форму навчання з учнем, але поки від українських учителів − тиша.
Мій чоловік працює дистанційно. Всі зустрічі, збори та конференції компанія проводить віртуально.
У перервах між навчанням та роботою намагаємося трішки рухатися та виконувати прості фізичні вправи. Наприклад, побігати на вулиці, але не далеко, в радіусі 1 км від нашої адреси, та, звісно, з написаним дозволом у кишені. Покрутити педалі велотренажера − обов’язкова умова в сім’ї абсолютно для всіх!
Готуємо їжу з того, що наразі можна знайти в холодильнику чи в комірчині. З квартири намагаємося виходити якомога менше. Борщ зараз без капусти, але зі шпинатом та грибами з морозилки, а суп збагатився великою кількістю мороженої зелені.
Щоб увечері уже зовсім не засумувати, намагаємося зустрічатися з друзями. Звісно, у формі онлайн конференцій. Спочатку дивно, а потім уже не відчуваєш кордонів замкненого простору, бо завжди є про що розмовляти.
У вільний час можна відвідати віртуально екскурсії в музеї світу: Барселоні, Парижі, Італії тощо. Дуже цікаво побувати там, де мріяв, хоч і віртуально.
За чотири дні карантину вулиці стали майже безлюдними, автівки дорогами їздять рідко, окрім транспорту для доставки продуктів та автобусів. Громадський транспорт та метро працюють, хоч і в обмеженому режимі.
Ті, хто має балкони, дихають свіжим повітрям, якщо дозволяє погода, а якщо будинок має внутрішній закритий двір − люди гуляють із дітьми, але на відстані від інших. Парки та сквери всі зачинені, а за вікном можна почути тишу. У магазинах наразі продуктів достатньо.
Одноразових масок як не було в аптеках, так і немає. Так само важко купити антисептик для рук.
Два дні поспіль о 20:00 французи влаштовували флешмоб: відкривали вікна або виходили на балкон та аплодували. Ці оплески означають підтримку та подяку медичним працівникам, які зараз працюють у важких та небезпечних умовах. А уряд сподівається на свідомість людей дотримуватися карантину, щоб зменшити кількість хворих та навантаження на лікарні, які й так переповнені.
Спеціально для «Трибуни-Броварів» − пані Ірина з Парижа
