Чи не в усьому світі Національні Товариства Червоного Хреста держава не фінансує – вони функціонують за рахунок пожертв небайдужих громадян, донорських організацій, членських внесків, допомоги меценатів тощо. В Україні, особливо в останні роки, на людській благодійності тримається все: підтримка воїнів АТО, переселенці, діти-інваліди, важкохворі. І це далеко не весь перелік, тож на Червоний Хрест у людей просто не лишається «вільних» коштів. Можливо, ЧХ мало жертвують через брак довіри, позаяк Міністерство охорони здоров’я побачило в діях Червоного Хреста України корупційну складову і з 2017 року запропонувало скасувати державне фінансування. Чи є у броварчан нарікання на роботу Броварського Товариства Червоного Хреста і чи варто продовжувати його підтримувати з бюджету міста?
Броварській міськрайонній організації Товариства Червоного Хреста України (БМОТЧХУ), якою 14 років незмінно керує Лілія Борисівна Драпей, цього року виповнюється 42 роки. Основним документом, що регламентує діяльність Броварської МОТЧХУ є Положення, яке розроблено до чинного Статуту Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ). На жаль, на сайті Броварського Товариства Червоного Хреста Статут та саме Положення БМОТЧХУ відсутні, тож журналісти «Трибуни-Бровари» звернулися безпосередньо на Незалежності,8-Б, де розміщений Броварський Червоний Хрест. Лілія Драпей досить агресивно відреагувала на прохання журналістів надати для ознайомлення Положення про Броварську МОТЧХУ, але після вагань усе ж дозволила його прочитати. Однак фотографувати Положення категорично заборонила. Як заявила Лілія Борисівна, вона не бачить необхідності ознайомлювати громадськість із документацією Броварського Червоного Хреста (який, поза іншим, фінансується і за кошти міського бюджету, а, відтак – за кошти броварчан), а всю інформацію порадила дізнаватися із сайту Товариства.
Ст. 3 Закону України «Про Товариство Червоного Хреста»: «Доброчинна, благодійна діяльність – діяльність, пов’язана з наданням допомоги та підтримки тим, хто її потребує, виходячи із загальнолюдських принципів гуманності та взаємодопомоги, яка здійснюється виключно безкорисливо (без мети одержання прибутку чи іншої вигоди).
Чим займається Броварський Червоний Хрест?
Згідно з інформацією про роботу БМОТЧХУ за 2014-2016 роки, наданою депутатам міськради, організація нараховує 150 первинних організацій, які об’єднують 24 тис. членів Товариства. Протягом 2014-2016 років (перші роки АТО) одним із пріоритетних напрямків діяльності організації було надання матеріальної, натуральної та гуманітарної допомоги одиноким престарілим, інвалідам, малозахищеним громадянам. Так, у Броварській організації по місту працювало 4 патронажні медичні сестри, які надавали медичну та соціально-побутову допомогу самотнім престарілим, лежачим тяжкохворим та інвалідам. Як зазначено у звіті за 2014-2016 роки, усього перебувають на обліку та обслуговуються Червоним Хрестом 3900 осіб, із них одиноких – 1950 осіб.
Судячи із оприлюдненої на сайті БМОТЧХУ інформації, збирати благодійну допомогу 146 воїнам-броварчанам, які перебували в зоні АТО в 2014 році, Броварське ТЧХУ розпочало у червні того ж року. Тоді на зібрані від небайдужих пересічних броварчан та підприємців гроші було придбано 6 бронежилетів, 2 камуфляжні форми, балаклави, бронежилети, продукти харчування, гігієнічні засоби та інше. У серпні 2014 р. допомагали тяжкопораненому броварчанину медикаментами, передавали на передову спальні мішки та продукти харчування. Завдяки гуманітарній допомозі із м.Сіламяе (Естонія), переселенцям надано речі та взуття, завдяки Фонду ООН із питань народонаселення – чоловічі та жіночі гігієнічні набори. Допомагав Броварський ЧХ і вимушеним переселенцям із Великої Димерки миючими засобами та засобами особистої гігієни.
У 2015 році, згідно з інформацією на сайті, БМОТЧХУ надавало допомогу лише переселенцям: подарункові картки (8 шт.) номіналом 50,00 грн, сертифікати на матеріальну допомогу та благодійну допомогу окремим категоріям переселенців.
Протягом 2016 року допомогу у вигляді продуктових сертифікатів отримали 220 сімей переселенців та 60 сімей – продуктові та гігієнічні набори. І вже восени, коли на Сході продовжували гинути наші солдати, у Броварах Червоний Хрест «запустив» бали для людей старшого віку.
Так, минулого року працівники Червоного Хреста були тричі на таких балах “на роздачі” чаю та солодощів. До речі, на бали, які охоплюють зазвичай близько 500-600 осіб, за дивним збігом обставин потрапляють фактично одні й ті ж пенсіонери, хоча, нагадаємо, Товариство об’єднує 24 тисячі осіб.
2018 рік також розпочався різдвяним балом. Минулого року, як і цього, під час Водохрещі працівники БМОТЧХУ також роздавали чай та солодощі. Цю функцію працівники Червоного Хреста виконували і до Великодня – одиноким громадянам роздавали паски, на 9 Травня – ветеранам продуктові набори, до Міжнародного Дня глухих – продукти харчування, на День захисту дітей – напої та пиріжки. Продуктові набори у 2017 році переселенці отримували двічі: до Дня інваліда та Дня людей похилого віку.
Де ж беруть кошти для проведення акцій та на заробітну плату персоналу?
Звідки беруть гроші?
Як зазначає Лілія Драпей, щорічно проводять акції «Милосердя» та «5 картоплин», де збирають одяг, взуття та продукти харчування. Відтак сформовано банк одягу. Як повідомила голова БМОТЧХУ під час засідання комісії з розподілу коштів на 2018 рік, залучення коштів у Товариство відбувається лише за рахунок реалізації у навчальних закладах марок, позаяк «знайти сьогодні благодійників – проблема». Згідно з кошторисом, від надходжень з реалізації марок – «членських внесків» у поточному році планують отримати 92,2 тис. грн. За словами Лілії Борисівни, благодійники, з якими працюють, надають допомогу лише продуктами харчування. Та і тих із кожним роком усе менше.
Зауважимо, згідно зі ст.13 Положення, джерелами утворення коштів і майна Товариства є не лише щорічні внески від членів, благодійні пожертвування та допомога в будь-якій формі від організацій, юридичних осіб, допомога з місцевого бюджету, а і надходження від проведення благодійних заходів (лотереї, аукціони, культурні, спортивні видовища тощо), проведення яких не відмічалося. Зазначимо, що на 2017 рік на матеріальне заохочення своїм працівникам Червоний Хрест отримав 546 тис. грн – це майже в 4 рази більше, ніж у 2016 р. При цьому кошти було знято з організації, яка опікується дітьми з обмеженими можливостями. Також на відкриття Медико-соціального центру із бюджету міста використали 615 тис. грн та ще 109 тис. грн – на закупівлю меблів і обладнання.
Під час засідання комісії з розподілу коштів на 2018 р. Червоний Хрест у міста просив уже 786,3 тис. грн, із яких 60 тис. грн – на нововідкритий Медико-соціальний центр, а саме: шприци, тест-стрічки та 653,1 тис. грн – на заробітну плату і нарахування. Щодо зарплати, то 164,5 тис. грн має дати район, хоча у кошторисі видатків на зарплату з району зазначено цифру 211,7 тис. грн та 90,8 тис. грн – із Великодимерської громади. Усього в Броварському Червоному Хресті працює 11, 5 штатних одиниць, тож у середньому в місяць зарплата волонтерів у 2018 р. складе 4,7 тис. грн (чистими).
«Ручний» Червоний Хрест?
Загалом питання функцій місцевого осередку Червоного хреста і чи потрібне на нього фінансування, порушувалися під час 23 позачергової сесії при розгляді бюджету міста на 2017 рік. Ще 1 грудня 2016 року представники Міністерства охорони здоров’я повідомили, що фінансування Товариства Червоного Хреста України на 2017 рік не передбачається. Аргументація – МОЗ не бачить сенсу в дублюванні ТЧХУ функцій Мінсоцполітики в частині надання соціальних послуг одиноким непрацездатним громадянам похилого віку, дітям-сиротам, інвалідам, бездомним (про них дещо нижче), немічним та іншим соціально незахищеним верствам населення, які потребують турботи і підтримки.
До того ж, виявлені численні випадки торгівлі гуманітарною допомогою та корупційна складова ставлять під сумнів доцільність фінансування патронажної служби Товариства Червоного Хреста України за кошти держбюджету. Тож під час чергової сесії 9 лютого 2017 р. депутати наполягли, щоб перед розглядом проекту рішення Лілія Драпей про свою роботу прозвітувала. Також депутати нагадали голові, як Червоний Хрест за бюджетні кошти та кошти місцевих благодійників допомагав робити піар окремим депутатам.
Так, у квітні 2012 року, перед виборами до Верховної ради, БМОТЧХ до Великодніх свят у МКЦ «Прометей» роздавав продуктові набори від імені депутата міськради Сергія Федоренка, які, як благодійну допомогу, передали підприємці. Допомагали активісти Червоного Хреста піарити за бюджетні кошти Сергія Федоренка і під час Дня молоді. Тоді замість пасок волонтерки роздавали презервативи.
Свої бонуси отримав і чинний міський голова: волонтери Червоного Хреста роздавали продуктові набори і від імені Ігоря Сапожка.
Згідно зі ст.3 Положення, організація «зобов’язана сприяти органам державної влади в їх зусиллях щодо запобігання будь-яким зловживанням у використанні символіки Червоного Хреста» і за незаконне використання емблем, розпізнавальних знаків і найменувань Червоного Хреста, винні особи мають притягуватися до відповідальності, відповідно до чинного законодавства. Та за порушення керівництво БМОТЧХ ніхто не карав, а навпаки – місцева влада Лілію Драпей на честь Дня Соборності України нагородила почесною грамотою міськвиконкому та Подякою міського голови «за вагомий вклад у розвиток громадянського суспільства міста Бровари». Як зазначено у ст. 9 Положення, «правління БМОТЧХУ на своєму засіданні з членів правління організації таємним голосуванням обирає терміном на 5 років із правом переобрання, але не більше 2-х термінів підряд голову організації, заступника голови, членів президії». Нагадаємо, Лілія Драпей незмінно керує Товариством 3 терміни.
І ще один штрих до «портрету» Броварського Червоного Хреста – ставлення до безпритульних.
Усе – для соціально незахищених. Тільки не для безхатченків
Згідно зі ст.1 та 9 Закону України «Про Товариство Червоного Хреста», Товариство є «Всеукраїнською добровільною громадською гуманітарною організацією, яка надає безоплатну санітарну та медико-соціальну допомогу самотнім непрацездатним громадянам похилого віку, дітям-сиротам, інвалідам, безпритульним, немічним та іншим соціально незахищеним верствам населення, які потребують турботи і підтримки». Однак Лілія Драпей переконує: у Броварах та районі безхатченків немає. Є соціально-незахищені категорії громадян, яким Червоний Хрест допомагає одягом, взуттям, коли нададуть спонсори – то і харчами. Але тільки тим, хто звернеться сам. Однак наші журналісти з’ясували, що у Броварах безхатченки є. І їх щонайменше – 65 осіб. Тільки ними в Броварах, окрім волонтерів БФ «Скарбниця» (релігійної організації), ніхто не опікується, хоча є і Територіальний Центр соціального обслуговування, і Червоний Хрест. При цьому, безхатченки несуть у собі справжню загрозу, позаяк досить часто є носіями ВІЛ-інфекції, СНІДу, туберкульозу та інших захворювань.
30 листопада 2017 р. при БМОТЧХУ відкрився Центр медико-соціальної допомоги, де соціально-незахищені категорії громадян можуть пройти процедури за призначенням лікарів: уколи, крапельниці, перевірка тиску, цукру в крові; є фіточаї, ліжко «нуга-бест», масаж тощо. Отримувачами допомоги Центру, як зазначено на сайті Товариства, перш за все, є ветерани Другої світової війни та праці, також люди із соціально вразливих груп населення. Та, за словами Лілії Драпей, безпритульні у цю категорію не підпадають. «Не положені» їм і послуги пральної та сушильної – це все для підопічних працівників Територіального центру. Єдине, на що можуть розраховувати в холодну пору року – на гарячий чай, позаяк на базі Товариства відкрито пункт обігріву. Однак діє він тільки до 18 год. Тому ідуть безхатченки в Броварську лікарню, де вже точно ніхто не зможе відмовити їм і у теплі, і у наданні першої допомоги.
У листопаді 2017 р. під балконом будинку 8Б, де розташований Червоний Хрест, понад місяць жила безпритульна з цілим «набором» небезпечних захворювань. Та попри все, нею опікувався не Червоний Хрест, а сердобольні мешканці сусідніх будинків та окремі депутати. Хоча, згідно зі ст. 9 Положення, одна з основних функцій Броварського Червоного Хреста – і «надання допомоги та моральної підтримки мігрантам, біженцям та шукачам притулку, які перебувають на території міста і району».
Тож, чи варто фінансувати Броварський Червоний Хрест – вирішувати депутатам, а відповідати – мерові. Адже якщо «ні», то громада має розуміти, на чиї плечі ляже відповідальність за обслуговування соціально-незахищених категорій громадян, якщо «так» – то для Червоного Хреста пріоритетними мають стати відкритість, регулярна звітність та виконання своїх головних функцій.
Фото – авторки
