Авторка: Марина Герасименко
Редакція сайту може не поділяти погляди авторів та не несе відповідальності за інформацію, опубліковану в розділі «Блоги». Відповідальність за зміст, достовірність фактів, цитат, власних назв та інших відомостей несуть автори текстів, розміщених у розділі «Блоги».
У Броварах – тритижневий карантин у зв’язку з коронавірусом. Навчальні, дошкільні та позашкільні заклади закрили до 3 квітня, ЗНО перенесено, масові зібрання заборонено. Проте навчання обіцяють проводити дистанційно. Як воно, навчатися на відстані, розповіли броварські старшокласники.
Дистанційний спосіб навчання зручний та корисний, адже учні мають більше часу на вивчення матеріалу та підготовку до майбутніх контрольних робіт.
«Я відчув полегшення, коли оголосили карантин, адже не потрібно ходити до школи та й люди будуть у безпеці, – розповідає одинадцятикласник Олександр Бачинський. – Я завжди шукаю в усьому позитив. Плюси коронавірусу в тому, що маю час на нормальний відпочинок та якісну підготовку до ЗНО. Надіюсь, що всі українці залишаться живі. Амінь».
Якщо не приймати цей вірус близько до серця, але дотримуватись банальних правил захисту: мити руки, пити водичку, не відвідувати людні місця, то, загалом, нормально, каже Сашко. «Шкода, звичайно, що не можна сходити, наприклад, у кінотеатр, але для того і карантин, щоб уникати контакту з людьми. Тому я вважаю, що карантин необхідний, але я продовжуватиму займатися блогінгом: їздитиму на зйомки та робитиму контент для соцмереж, адже підписники в інстаграмі самі себе не наберуть», – резюмує Олександр.
«Я вважаю, що коронавірус – це штука, яка «заспамлює» мені стрічку в соцмережах, – розповідає учениця СШ №7 Ірина Демченко. – Всі новини тільки про хвороби та смерть, коли вже я почую позитив?»
Дівчина каже, що за 3 тижні карантину зможе відпочити й підготуватися до пробного ЗНО. «Карантин – це привід робити щось без стресу. Я, звичайно, виконуватиму все, що задають – нам скидають завдання. Наші вчителі навіть записали відеоуроки, щоб легше було освоїти матеріал», – розповідає дівчина.
Ірина навчається в класі, де профільний предмет – математика, і їй досить важко розбирати нову тему самостійно. За словами дівчини, їй комфортніше навчатися в класі, слухати вчителя, ставити питання. «У школі нам пояснюють, усе «розжовують», а онлайн це зробити не так вже й легко, ти ж не будеш писати класному керівнику в вайбері: «Допоможіть розв’язати завдання No12.15, бо мені не доходить», – ділиться Ірина.
Задля захисту від корона вірусу, дівчина завжди носить у сумці антисептик. Він у неї синього кольору та пахне персиками. А ще Ірина п’є теплу воду та миє руки з милом.
«Під час карантину я продовжую зустрічатися з друзями, ходжу на додаткові заняття, займаюсь тим, що і на звичних канікулах. Тобто, для мене карантин чи канікули – не має значення, це просто відпустка, яку я маю провести з користю», – підсумовує Ірина.
«Цього року я складаю ЗНО і моя увага зосереджена на його підготовці, – розповідає одинадцятикласник СШ №7 Тимур Власенко. – Карантин для мене – це час байдикування. Я не та людина, яка зможе організувати себе для дистанційного навчання. Звичайно, дуже сильно постараюсь займатись тими уроками, що задають вчителі, але зараз моя увага більше сконцентрована на додаткові заняття з підготовки до екзаменів: математика, історія, українська мова та література».
За словами Тимура, в нього не так багато друзів, щоб зустрічатися з ними, тому збирається протягом карантину вдома грати в онлайн ігри. «Це буде спілкування в інтернеті без ризику зараження», – говорить Тимур.
Анастасія Єщенко – десятикласниця СШ №5 ім.В.Стуса. Дівчина каже, що коли школярі вийдуть із карантину, залишиться 2 місяці до закінчення навчального року, і це дещо насторожує.
«Закрили всі позашкільні заклади, мені немає чого робити, залишається тільки вчити уроки та читати книжки, чим я зараз і займаюсь, – каже Настя. – Дистанційне навчання – це круто, якби нас ще підготували до нього, бо багато моїх знайомих не розуміють як це працює, вони думають, що це просто скинути вчителю готове домашнє завдання – і все».
Учень 10 класу та президент ЗОШ №6 Микола Коломоєць запевняє, що карантин – це класно, але коронавірус – це не смішно: батьки хвилюються та не пускають гуляти. Але хлопець не боїться цієї хвороби, адже носить дві кофти, бризкає руки антисептичними засобами. «Але, якщо чесно, від вірусу не оберігаюся ніяк», – каже хлопець. І не збирається собі відмовляти у прогулянках: і далі планує зустрічатися з друзями та грати у футбол. «Щодо дистанційного навчання – то це добре, що таке вигадали: до школи ходити не потрібно. Але вчитись дома треба, – каже Микола. – Мій класний керівник скинула завдання у вайбері, тільки я ще не робив» .
«Три тижні – це занадто, бо проблема коронавірусу перебільшена, – переконаний президент СШ №7 Микола Полонський. – Це просто звичайний грип, який можна вилікувати таблетками: туберкульоз, рак, ебола – ось, що страшно».
Хлопцеві подобається дистанційне навчання. «Я сиджу сам, все детально розбираю. Правда, нам задали багато домашнього, але це вже моя проблема як зорганізувати себе до роботи», – каже Микола.
За словами хлопця, він уже встиг зробити алгебру і геометрію, історію, правознавство та практичну з інформатики. Цього року юнак складатиме екзамени ДПА і на вимушених канікулах буде не тільки готуватися, а й розвиватися: читатиме книги, займатиметься спортом, зустрічатиметься з цікавими людьми.
Керівники ж навчальних закладів нагадують учням, що вони навчаються, в першу чергу, для себе, а не для вчителів!
Читайте інші матеріали авторки: «Хочемо зробити так, щоб у броварчан не виникало бажання виїхати за кордон», – молодіжна рада міста
Фото – надані авторкою
