Хто ініціює зрізання дерев у Броварах? Хто приймає рішення: обрізати, кронувати чи видалити? Яка відповідальність передбачена за їх знищення? Де «народжуються» дерева, які висаджують у Броварах? Відповіді на ці та інші запитання намагалися знайти журналісти «Трибуна-Бровари».
Для того, щоб отримати ордер на видалення зеленого насадження, зацікавлена особа має звернутися до міської ради із заявою. Видалення дерев/кущів можливе тільки після рішення виконкому міської ради. Але спочатку, після отримання заяви, створюється комісія з питань обстеження зелених насаджень, яка протягом 5 днів має визначити стан дерев/кущів та їх відновну вартість і скласти акт обстеження тих насаджень, які підлягають видаленню.
Трудові будні комісії з питань обстеження зелених насаджень
Згідно з планом, працює комісія щоп’ятниці. Зібрати її в повному складі досить складно. Так 24 листопада під час чергового обстеження зелених насаджень із 8 членів зібралося 5.
Комісія працювала без голови – заступника міського голови Григорія Голубовського, а замість начальниці управління містобудування та архітектури Лілії Рибакової була її заступниця Тетяна Давидюк. Долучився до інспектування за участі журналістів і головний спеціаліст відділу архбудконтролю Сергій Ременюк.
Спочатку комісія на двох автівках (міської ради та КП «Бровари-Благоустрій») рушила на вул. Лугову, 4. Там двоє сусідів ніяк не могли дійти згоди: одні просили три здорові липи спиляти, так як їхнє коріння сягає будівлі, а самі дерева заважають паркуванню під огорожею машин. Їхні ж сусіди – вимагали дерева не чіпати, так як липи рятують їхню вулицю від загазованості.
Після огляду дерев комісією головний агроном дільниці зеленого господарства КП «Бровари-Благоустрій» Тетяна Кохтенко повідомила: липи – здорові, ростуть за правилами, нікому не заважають і зрізати їх немає сенсу. Однак комісія відразу рішення не прийняла – відповідні заміри вирішила перевірити по довідниках та інструкціях. Через кілька днів стало відомо: липи зрізати не будуть.
У ЗОШ №1 комісія оглянула ялинку та клен, які адміністрація школи просила спиляти. Щодо клена питань у комісії не виникло: старе, дуплясте, вросло в огорожу.
А от щодо 60-річної напівсухої ялинки, яка росте посеред шкільного подвір’я, думки розділилися. Одні пропонували зробити їй санітарну розчистку, кронувати, інша частина членів комісії наполягала на видаленні дерева, так як ялинки мають властивість швидко падати, а поруч – діти. Враховуючи, що дерево розташоване на території школи, ялинку вирішили спиляти.
За заявою ЖЕК №4 на площі Шевченка 2 та 4 комісія оглянула дві верби та клен. Одну вербу та клен вирішили кронувати, а напівсуху, дуплясту, вражену омелою другу вербу, – спиляти.
На території ЖЕК №4 комісія обстежила ще липу та дві акації. Липу та одну акацію вирішили врятувати у спосіб кронування, а от другу акацію – дуплясту і розколоту – записали під видалення.
За заявами броварчан побувала комісія і на вул. Оболонській, де обстежила клена і вербу. Старі, трухляві та похилені дерева вирішено видалити. Після 2,5 годин інспектування комісія свою роботу припинила. Загалом мали виїхати на 25 адрес, однак побували лише на 6 об’єктах. Станом на 1 грудня обстеженню підлягають ще близько 30 дерев.
В усьому винен №1045?
В особистому інтерв’ю журналістам «Трибуни» головний спеціаліст із питань екології Юрій Жимайлов наголошує: усі дії комісії з питань обстеження зелених насаджень спрямовані на виконання побажань мешканців міста – заяв фізичних та юридичних осіб. Наприклад, у листопаді-грудні більше заяв надходить від ЖЕКів, комунальних підприємств, освітніх закладів, а навесні, коли дерева розпускаються, більшість прохань від самих мешканців міста. Так, наприклад, із 12 дозволів, які надав виконком міської ради 5 грудня на видалення 23 дерев, 10 – ЖЕКу №4, один – КП «Бровари-Благоустрій» та один – ЗОШ №1.
Загалом усім діям комісії є логічне пояснення, каже Юрій Жимайлов, адже їх регламентує Постанова Кабміну України «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» від 1 серпня 2006 року №1045. Так видалення зелених насаджень здійснюється у разі:
- будівництва об’єктів архітектури;
- якщо вони аварійні, сухостійні, самосійні і порослі із діаметром кореневої шийки не більш як 5 сантиметрів;
- ліквідації аварійної ситуації на інженерних мережах населеного пункту;
- відновлення світлового режиму в житловому приміщенні, що затіняється деревами;
- проведення ремонтних та експлуатаційних робіт в охоронній зоні повітряних ліній електропередачі, на трансформаторній підстанції і розподільному пункті системи енергопостачання, мережі водо-, теплопостачання та водовідведення, телекомунікаційній і кабельній електромережі;
- досягнення деревом вікової межі;
- ліквідації наслідків стихійного лиха, аварійної та надзвичайної ситуації» та ін. Однак зрізати дерево/кущ можна лише після отримання документу, який посвідчує право на проведення таких робіт. Якщо ж зелені насадження пошкоджені й загрожують життю/ здоров’ю людини чи її майну, видалити пошкоджені дерева можна негайно. Тоді дозволи оформляються після проведених робіт і є доказом їх законності.Однак, згідно з п. 9, ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органи місцевого самоврядування мають прогнозувати розвиток територій і «зберігати, створювати та відновлювати рекреаційні, природоохоронні, оздоровчі територій та об’єкти, ландшафти, ліси, парки, сквери, окремі зелені насадження». Також слід враховувати, що зелені насадження – це елементи об’єктів благоустрою населеного пункту, тож порядок їхнього утримання регулюється і Законом України «Про благоустрій населених пунктів». Відповідно до ч. 1 ст. 28 цього закону, охороні та відновленню підлягають усі зелені насадження в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності, крім зелених насаджень, які висаджені або виросли самосівом в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв.
Що таке «відновна вартість дерев»
Відповідно до п. 2.1. наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 127 від 12.05.09 року, відновна вартість дерев та кущів складається із вартості їх створення (посадки) та утримання за попередні роки з урахуванням характеристик, які визначають їх цінність за формулою, передбаченою цим наказом. Заявник має оплатити відновну вартість зелених насаджень, які підлягають видаленню, і лише після цього отримує ордер на видалення. Однак відновна вартість не нараховується, якщо об’єкти споруджуються за рахунок коштів державного чи місцевого бюджету та з причин – дивіться вище всі інші пункти у постанові №1045.
Так протягом місяця було надано дозвіл на видалення близько 90 зелених насаджень, а відновну вартість – близько 24 тис грн, нараховано лише на 14 дерев (12 тополь, акація і клен), які ТОВ «Інтерстиль» збирається видалити на земельній ділянці від перетину вул. Київська і Металургів уздовж Київської.
Як «народжуються» дерева для висадки
Кошти, отримані за відновну вартість спиляних дерев, не мають цільового призначення, тож не обов’язково, що потраплять на рахунки КП «Бровари-Благоустрій». Саме там працівники виробничої дільниці зеленого господарства і вирощують дерева, кущі та квіти, якими і озеленяють наше місто. Кущі садять маленькими паличками, а квіти і дерева – насінням.
Загалом 11 працівниць дільниці обслуговують 3 800 м кв території міста, а це – близько 100 клумб. Дбають, переважно, про озеленення парків «Перемога», ім. Т.Шевченка та вулиць. Території ЖЕКів, нових житлових кварталів озеленюють балансоутримувачі. Як повідомила головний агроном виробничої дільниці зеленого господарства Тетяна Кохтенко, протягом 2017 року їхні працівники висадили по місту 190 тис. квітів (однорічних, дворічних та багаторічних) , 1,5 тис. кущів та 235 дерев. Ялини, верби, декоративні яблуні-райки, каштани у зеленому господарстві вирощують на 8 сотках. Наприклад, для того, щоб висадити у парку «Перемога» повесні 8 каштанів, деревця ростили близько 10 років. Але їх, практично відразу, невідомі зламали.
Відповідальність за знищення дерев
Відповідальність за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними покладено на власника або користувача земельної ділянки.
Згідно ст.153 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення”, знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення в населених пунктах, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об’єктами озеленення, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 10 до 30 неоподаткованих мінімумі доходів громадян – 170 до 510 грн, і на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів – 510 грн до 850 грн.
Але такі розцінки нікого не лякають. По-перше, «убивць» дерев ніхто не шукає і не карає; по-друге, фірмам-забудовникам такі покарання не страшні. До того ж, завжди можна “домовитися”. Бровари мають пам’ятати, як пасивність переважної більшості мешканців міста обернулася знищенням частини лісу на перетині вул. Симоненка-Чорновола. Тоді 50-літні сосни комісія з обстеження назвала «чагарниками» і під забудову чергових багатоповерхівок кремезні сосни все ж спиляли.
На жаль, місто забудовується фактично хаотично, а на місці лісу в Броварах з’являються лише житлові квартали з красивими назвами, які свідчать, що там був ліс. І хоча в нових кварталах і висаджують дерева, та активісти переконані: це – мізер, порівняно з кількістю видалених, і нові дерева не виростуть великими і гарними, адже не ті умови: скрізь бруківка, асфальт, і зовсім інше повітря. Тому і виступають проти перетворення Броварів у бетонно-асфальтні джунглі.
Тому перш, ніж писати заяву на видалення дерева, варто кілька разів подумати: чи так вже і потрібно зрізати дерево? А якщо і справді виникла така необхідність, то чітко визначіться: де і скільки молодих пагінців має з’явитися після «смерті» зрізаних. Адже місто – наш спільний дім, і те, яким ми його залишимо нашим дітям,- залежить лише від нас.
Фото – авторки
