Нацрадою реформ підтримано концепцію «Нової української школи». Цей документ — стратегія реформування освіти до 2029 року. Парламенту рекомендовано прискорити розгляд закону «Про освіту» в другому читанні, повідомляє Громадське. Тож які зміни готує нам реформа?
Кожна дитина — індивідуальність
Нова школа має враховувати індивідуальні особливості кожної дитини, тісно співпрацювати з позашкільними освітніми закладами. За словами міністра освіти та науки України Лілії Гриневич, потрібно перейти від школи, яка напихає дітей знаннями, які дуже швидко застарівають, до школи компетентностей, тобто поінформованості, обізнаності в певних питаннях.
Батьки — партнери
Шкільні вчителі допомагатимуть батькам здобувати спеціальні знання щодо розвитку дитини. За основу візьмуть педагогіку партнерства: співпраця між учителем, учнем і батьками, які мають стати рівноправними учасниками освітнього процесу. Учитель зможе готувати власні навчальні програми, обирати підручники, методи, засоби навчання. Серед методів навчання — соціальні, дослідницькі проекти, ігри, групові завдання, експерименти.
Учителі мають бути вмотивовані
У вчителів з’явиться можливість вибору інституцій для підвищення кваліфікації. До 2018-2019 навчального року треба перепідготувати 25 тисяч вчителів по всій Україні. На думку міністра освіти, тепер педагоги матимуть можливість піти до іншої організації, яка пропонує тренінг про інклюзивну освіту, чи сучасні методики викладання, а не тільки в інститут післядипломної освіти. Проте експерти вважають, що зараз в Україні відсутні установи, де можна отримати такі послуги. До того ж, незрозуміло, як буде фінансуватися цей процес, хто буде акредитувати подібні курси чи заклади.
Навчання триватиме 12 років
Передбачено три рівні шкільної освіти: початкові класи — з 1 по 4, базова середня школа — 5-9 класи та профільна середня школа, яка передбачає навчання в ліцеї або закладах професійної освіти — 10-12 класи.
Фахівці пояснюють такі терміни навчання тим, що у всіх європейських країнах мінімальна тривалість здобуття повної загальної середньої освіти складає від 12 до 14 років. За цей час дитина може засвоїти всі необхідні знання, отримати навички та визначитися з майбутньою професією. Однак, Міносвіти наголошує: трирічна старша профільна школа може бути запроваджена лише тоді, коли в країні з’явиться відповідна мережа закладів та кошти на 12-річне навчання.
Автономія шкіл
Передбачено самостійне формування школами освітніх програм, складання навчальних планів та програм з навчальних дисциплін. Керівника школи обиратимуть на конкурсних засадах терміном до п’яти років. Він зможе обіймати посаду не більше як два терміни поспіль.
Справедливе фінансування
Проектом Закону «Про освіту» запроваджується рівноправність доступу до бюджетного фінансування закладів освіти усіх форм власності. Фінансування освітніх закладів стане повністю прозорим, зокрема школи зобов’яжуть оприлюднювати всі кошти, які надходять з бюджету та з інших джерел, наприклад, від батьків.
«Гроші ходять за дитиною»
Цей принцип фінансування має метою підтримку дітей з особливими потребами, які зможуть навчатися разом з іншими дітьми у пристосованих для цього закладах освіти. Наразі Міносвіти та Мінсоцполітики планують вирахувати, про яку суму на дитину йдеться, враховуючи її потреби. Однак, експерти досить скептично ставляться до цієї новації. Оскільки поки незрозуміло, яким чином запропоноване фінансування «гроші за дитиною» буде реалізоване та невідомо, як це допоможе покращити доступ до освіти чи її якість.
«Так» — інклюзивній освіті
Для учнів з особливими потребами буде створено умови для навчання разом з однолітками. Такі діти навчатимуться за індивідуальними програмами розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи та психолого-педагогічний супровід. Цього року вперше запроваджена субвенція на інклюзивну освіту, і уже всі області отримали кошти на дітей, які навчаються в цих класах.
Менше інтернатів
За словами Уповноваженого Президента з прав дитини Миколи Кулеби, поступова ліквідація інтернатів тісно взаємопов’язана з концепцією нової школи. Зараз система нараховує 751 інтернатний заклад, де навчаються і виховуються 106 тисяч дітей. З 7 мільярдів гривень, які виділялися у 2016 році на цю систему тільки один мільярд йшов безпосередньо на дитину, а це 27 гривень на добу, з яких 1 гривня на лікування, 3 гривні на одяг і 24 – на харчування. Тому потрібно створювати інклюзивні класи, щоби дитина лишалася в сім’ї, а не жила в інтернатному закладі. За цією стратегією планується щороку збільшувати кількість дітей в інклюзії як мінімум на 30 відсотків.
