2018-й став першим повноцінним роком для Великодимерської об’єднаної територіальної громади. Утворена восени 2017-го, 365 днів минулого року вона повністю прожила у новому форматі. Якими вони були для другої громади Броварщини? Підсумки ми проводимо з головою громади Анатолієм Бочкарьовим.
День нашої розмови з ним співпав з унікальною для нього датою – виповнилося 33 роки, як пан Бочкарьов працює у місцевому самоврядуванні. Спочатку як заступник голови Великодимерської сільської ради (такий статус був ще в недалекому минулому), а потім як незмінний голова сіль-/селищної ради. Попри досвід прожитих і пропрацьованих років у старому форматі місцевого самоврядування Анатолій Бочкарьов одразу прийняв нові виклики, став активним прибічником децентралізаційної реформи, безпосередньо сам доклав дуже багато зусиль для утворення об’єднаної територіальної громади з центром у Великій Димерці. І упевнено переміг конкурентів на виборах голови громади.
Вже перші кроки – успішні й обнадійливі
Ніхто навіть на йоту не сумнівався, що Великодимерська ОТГ буде спроможною. Така упевненість пояснювалася потужним економічним фундаментом, збудованим у Великій Димерці за останні десятиріччя.
Спроможність була підтверджена і цифрами бюджету громади у 2018 році. Він був ухвалений на рівні 146 мільйонів гривень. А коли в кінці року порахували «курчат», то вийшло, м’яко кажучи, «трішки» більше – 186 мільйонів.
«2018-й рік, – бере слово Анатолій Бочкарьов, – був непростим, по-своєму складним, бо це, насамперед, період становлення громади. Ми ліквідували сільські ради і утворювали старостинські округи, провели вибори старост, формували управлінський апарат. Але наголошу: попри всі гаразди-негаразди, всі розуміння й непорозуміння, а таке теж траплялося, ми робили щось нове, ми вчилися. І можна сказати сміливо, що у нас дещо вийшло. Недарма ж Великодимерська ОТГ у загальноукраїнському рейтингу громад за багатьма економічними показниками одразу увійшла до чільної десятки, і стабільно посідає 7-8 місця. Але ви правильно ставите запитання – а чи відчули жителі громади якесь покращення, чи відчули вони, що живуть у громаді? Я скажу упевнено – відчули, хоча один рік – це не так і багато. Думаю, ми загалом зробили успішні кроки і нормально рухаємося вперед».
- Давайте конкретизуємо, які це були кроки, що насамперед стало помітним для людей?
- Візьмемо дороги. Ми вперше в історії вклали в їх ремонт, будівництво таку значну суму. Ми вперше отримали результат у 50 тисяч квадратних метрів відремонтованих, збудованих доріг. При цьому, випереджаючи запитання, скажу – це стосується практично усіх населених пунктів громади. Крім Великої Димерки, покращувалася дорожня інфраструктура у Рудні, Шевченковому, Бобрику. Єдине, що ми не змогли цього зробити у Жердовій, оскільки не були готовими відповідні проекти. Крім дорожнього господарства, загалом питання реконструкції, оновлення, будівництва торкнулися у громаді 42 об’єктів. Візьмемо те ж Шевченкове. Там проблема з питною водою. Ми пробили нову скважину, на що пішли 3,5 мільйонів гривень. Зараз закінчуємо ремонт водонапірної вежі. Реалізація проекту коштує 1,5 мільйони. У кількох населених пунктах були поставлені дитячі майданчики. У Великій Димерці у грудні відкрили міні-футбольний майданчик зі штучним покриттям, котрий слугуватиме усій громаді. Минулого року, тобто у 2018-му, ми розпочали масштабну реконструкцію селищного стадіону, і вже закінчили його першу чергу. Ми закінчили проект і передали його у ДФРР (Державний фонд регіонального розвитку) для подальшого співфінансування реконструкції бібліотечного комплексу у Великій Димерці. І це ми перелічили далеко на все.
Медицина: нічого не закривали. Навпаки – будуть розширювати перелік послуг
- Анатолію Борисовичу, напевно, найчутливішим є питання медичного обслуговування. У Великій Димерці активно, правда переважно у форматі чуток, обговорювалися зміни у роботі дільничної лікарні.
- Давайте спочатку про загальні речі. Противники децентралізації як аргумент на свою користь використовували безпідставне твердження, що в ОТГ закриватимуться ФАПи, припинять свою роботу лікарні тощо. Зрозуміло, що це нісенітниця. Як голова громади, я навіть уявити собі не міг, що ми будемо щось закривати. У нас працюють всі ФАПи. І наш аналіз показав, що в деяких з них кількість послуг не тільки не скоротилася, а навпаки – збільшилася. Інша справа медичного питання – оптимізація. Вона потрібна. Розповім на прикладі нашої дільничної лікарні, про яку ви згадали. Так, розмови ширилися селищем найнеймовірніші. Але ініціатива оптимізувати роботу закладу йшла від самих сімейних лікарів. Медична реформа, і це дуже добре, привела до того, що люди починають враховувати економічну складову. Сімейні лікарі на зустрічі з керівництвом громади висловилися за те, що їм не потрібне приміщення у 800 квадратних метрів, що вони організують нормальну роботу, а за цим ми будемо уважно стежити, на 400 квадратах. Ось так і вийшло, що вивільнився цілий поверх. Але наголошу – нікуди і нікому ми це не віддаватимемо. План однозначний – ми розширюватимемо свою медичну галузь. Нині ведемо переговори з вторинною медициною, аби тут відкривати обслуговування людей вузькопрофільними спеціалістами. У нас це вже є. Бо в Димерці вже давно роблять аналізи, працює гінеколог тощо. А чому б не працювати й іншим фахівцям, якщо попит є? І ми хочемо цим самим відчутно скоротити потік відвідувачів лікарні у Броварах. Напевно, швидше й зручніше буде приїхати до Великої Димерки. Єдине, що ми поки не вирішили важливе питання, – налагодження транспортного сполучення між населеними пунктами громади. Перемовини з перевізниками не дали позитивного результату, у них свої проблеми. Тож, напевно, цього року ми придбаємо автобус та будемо організувати маршрут власними силами, щоб раз чи двічі на добу він зв’язував населені пункти громади.
Рішення про самостійність – виправдане
- Освітянські питання, схоже, є не такими гострими.
- Вважаю, що це ще одне з наших досягнень – згідно із освітянським законом ми пішли шляхом самостійності шкіл. Точніше, НВК і НВО, яких у нас п’ять. У тому числі, це стосується і фінансової самостійності. Нещодавня моя зустріч з директорами навчальних закладів підтвердила правильність цього кроку. Хоча й не всі це розуміли. Але говорити, що у нас зовсім немає проблем не можна. У Великій Димерці катастрофічно не вистачає шкільних площ. Ми маємо 1200 учнів, тобто заклад переповнений. Тому ми всерйоз розглядаємо варіант вже найближчим часом розпочати спорудження добудови до основного корпусу. Також, напевно, буде доцільніше, і у виховному плані, коли всю початкову ланку зосередимо в одному місці. Це приміщення, яке ми за традицією у селищі називаємо восьмирічкою.
- Нещодавно знову вакантним стала посади керівника освітянським відділом громади. Звідти звільнилася Алла Кадирова…
- Насамперед минулий рік став роком формування управлінського апарату громади. Це надзвичайно непростий процес, виходячи все ж з факту загального дефіциту фахівців. Одночасно він і дуже важливий, бо високофахові кадри – це запорука успіху. Цілком закономірно, коли хтось спробував, не вийшло, тому й відбувається ротація. У інших є ніби й бажання, але відсутній достатній рівень відповідальності. Але загалом ми нашу команду вже створили. Зараз у керівному штабі громади працюють 76 осіб. Вважаю дуже правильним, що вже з початку цього року запрацювала нова структура – Управління фінансів. Необхідність утворення Управління продиктована абсолютно іншим рівнем завдань. Просто відділу бухгалтерії це вже не під силу. Бо треба збирати інформацію, аналізувати, робити прогнози, треба постійно і правильно організовувати процедуру закупівлі тощо. Загалом робота Управління освіти, відділу економіки, відділу житлово-комунального господарства – це запорука успішності громади. Бо ці структури повинні рухати громаду вперед, піклуючись про розвиток економіку, котра й наповнюватиме наш бюджет. Також у 2018 році ми прийшли до того, що необхідно створити комунальний заклад – Центр дозвілля, культури, молоді та спорту. З 1 січня 2019 року, згідно з рішенням нашого депутатського корпусу, Центр має окреме фінансування, і починає повноцінну роботу. Ми сподіваємося, що нова структура працюватиме ефективно, і це вже найближчим часом помітить і відчує кожен член громади, а особливо – діти. Хочу наголосити – я задоволений роботою нашого апарату. Ми успішно закінчили рік. Нас не штормило. Завдяки чіткій роботі спеціалістів у нас немає жодних проблемних питань стосовно оплати тих чи інших послуг, щодо вчасного і в повному обсязі отримання енергоносіїв. Якщо й виникали якісь питання, то ми їх спокійно, оперативно й фахово вирішували. Словом, Великодимеська ОТГ не мала і не має жодного «хвоста».
У 2018 році роботи велися на 42 об’єктах, у 2019-му – на 80-ти
- Давайте тоді поговоримо про рік нинішній. Що відбуватиметься в громаді?
- Ми вчасно затвердили бюджет на 2019 рік. Він більший за попередній – 176 мільйонів гривень. Фонд розвитку складає 30 мільйонів гривень, але ми сподіваємося, що реально він буде більшим. А це дозволить виконати наступне завдання, яке ми поставили перед собою на сесії селищної ради. Ви пам’ятаєте, якщо минулого року ми змогли забезпечити ті чи інші позитивні зміни на 42 об’єктах громади, то у 2019 році запланували працювати над 80 об’єктами. Тобто збільшуємо практично вдвічі. І це ті об’єкти, що продовжать реально покращувати проживання людей в громаді. Якщо конкретизувати, то це, зокрема, – продовжувати покращення дорожньої інфраструктури, це початок реконструкції бібліотечного комплексу, це друга чергу будівництва селищного стадіону. На нас чекає реалізація ще одного масштабного, і дуже важливого проекту – створення повноцінного сучасного Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП – авт.). До речі, ще один підсумок 2018-го – ми на сесії селищної ради затвердили Стратегію розвитку нашої громади до 2027 року. Виділю два найголовніші постулати Стратегії. Отже, Великодимерська ОТГ – громада із сучасною диверсифікованою економікою. І друге – громада має бути комфортною для усіх мешканців. До речі, Стратегія викладена на нашому сайті, тож ознайомитися з нею може кожен бажаючий. Великий і ще до кінця не використаний потенціал громади – це інвентаризація земель громади. Ми це теж будемо робити цього року.
- Анатолію Борисовичу, Ви якось сказали, що одне з найголовніших завдань – підтягувати до рівня Великої Димерки всі інші населені пункти, що входять до громади…
- Так і є. Ми знали, на що йдемо. І ми це робимо, одразу. Хочу навести інформацію, котра особливо буде корисною для тих, хто кричав, що, мовляв, вся увага буде Великій Димерці, а решта – за залишковим принципом. Ну якщо вони, звісно, можуть адекватно сприймати цю інформацію. Цифри, як кажуть, річ уперта. Отже, у загальному кошику доходів громади частка Рудні, наприклад, складає 1,3%, а отримало це село 11,3% коштів, Бобрик дав 0,8%, а отримав 11%, Шевченкове перерахувало до казни громади 4%, а казна направила на шевченківські питання 16%. У той же час Велика Димерка внесла в кошик громади понад 80%, отримала ж – понад 40%. Ще раз скажу, що ми продовжуватимемо цю тенденцію. Підтягнути села ми можемо розвитком там економіки, активною роботою, пошуком інвесторів. Плануємо створення й на інших територіях, окрім Димерки, промислових зон для розвитку.
Громада є привабливою для інвесторів
- Про інвестиції. Як Ви оцінюєте 2018 рік для громади і в цьому розрізі?
- Теж позитивно. Розширили своє виробництво основні наші інвестори. Це Кока-Кола, Мономах, Бауміт, Регіон-2001 тощо. Потужно розвивається й підприємство «Сонячна енергетика», де загальний рівень зарубіжних інвестицій складе понад 50 мільйонів євро. Це одне з найбільших підприємств в Україні такого спрямування, розташоване у нас на 105 гектарах. І їх освоєння триває. Є й пропозиції. Але їх треба ретельно вивчати, бо трапляються й відверто фейкові. Тим не менше, ми знали раніше й фіксуємо зараз: наша зрозумілість для інвесторів, наша виваженість у стосунках з ними, сприяння їхньому розвитку, надзвичайно зручне географічне розташування, розвинена транспортна складова робили і робитимуть територію Великодимерської ОТГ привабливою для вкладення тут коштів, появи і розвитку нових підприємств. Кропітка праця у цьому напрямку буде продовжуватися.
- Ви, як голова громади, загалом задоволені 2018 роком? Власне тим, як стартувала громада?
- Відверто кажучи, задоволений. Ми не стояли на місці, ми не чекали, що хтось нам має допомогти. Ми рухалися, ми вчилися і вчимося, можливо, робили якісь помилки. Але громада, як на мене, стала міцно на ноги. У нас завдяки децентралізації з’явилися кошти. Ми їх не накопичували, не відправляли на депозит, як дехто робить, а вкладали в розвиток громади. Так буде і цього року.
Записав Анатолій Гаркуша