Як потрапити в депутати: лайфхак від депутатки

У класичному розумінні владою в місті вважаються міський голова, виконавчий комітет та міська рада (депутати). Але це – верхівка влади, яка спирається на ширше коло осіб: виконком – на всіх чиновників, а міська рада – на політичні команди (фракції). Політичні команди не завжди ототожнюються з політичними партіями, від яких вони стали депутатами, а часто формуються навколо або політиків місцевого рівня, або забудовників, великого бізнесу, міського голови, тощо. Але саме політичні команди і мають стати політичним істеблішментом міста, долучитися до якого може кожен, кому цікава політика на місцевому рівні.

Вибори в 2015: початок «багатопартійності» та створення незалежних політичних команд

У той час, коли на державному рівні ми лише боремося за можливість голосування «за відкритими списками», на місцевому рівні така можливість з’явилася ще в 2015 році. Це дозволило судити про депутатів не окремо по кожному ПІБ, а за партійними брендами. І минулі вибори дали шанс створити доволі виразні  команди. В групи, які умовно якось стосувалися політичної партії, входили не лише ті, хто був обраний депутатом БМР, але й активісти, бізнесмени, депутати обласного рівня. Зокрема, непогані команди були у місцевих осередків «Самопомочі, «Блоку Петра Порошенка», «Демальянсу», «Укропу», «Свободи» та «Батьківщини».

Але більшість із цих команд не змогли втриматися разом: почалися чвари, образи, розбіжності. Це свідчить про те, що команди збиралися в дуже стислі терміни та дещо спонтанно. Саме низька якість команд визначила долю міської ради цієї каденції: через розрізненість фракцій та нездатність до діалогу міський голова досить швидко сформував більшість та взяв міську раду під контроль. Тим не менше, навіть зараз, наприкінці каденції, деякі команди не лише збереглися, але й підтримують зв’язки з активістами та прихильниками, мають контакти з виборцями та готуються до виборів.

1.Броварська фракція «Самопоміч»: непостійна та суперечлива. Частина І 

2.Броварська «Свобода»: зигзаги долі. Частина перша 

На вибори цього року вплине зміна законодавства щодо місцевих виборів: замість партійних списків повертається мажоритарка (але це ще не точно, тому що на виборчу систему вплине кількість виборців у Броварах та те, чи будуть вибори в місцеві органи одночасними зі створенням ОТГ). Втім, мажоритарка не відміняє балотування від конкретної політичної сили або долучення до фракції партії  у вже новій міський раді.

Про мінуси мажоритарної системи написано багато, але навіть застосування мажоритарної системи виборів, не відміняє створення партійних команд. Більш того, як показує досвід, навіть, якщо в депутати балотується місцева «політична зірка», то все одно «один у полі не воїн», і доведеться або долучатися до партійної команди (фракції в БМР), або створювати її. Тому політичні команди нікуди не подінуться, а, головне, сам процес виборів найбільш цінний саме тим, що нові або старі команди будуть чітко помітні і зрозуміло, хто з ким грає та хто за ким стоїть.

Тому саме вибори – вдалий час зорієнтуватися в місцевій політиці та долучитися до однієї з команд. Що це дає «пересічному містянину» і навіщо це потрібно?

Навіщо долучатися до політичних команд? Що це дає?

Звісно, що це потрібно в першу чергу тим, хто цікавиться політикою або кого не задовольняє поточний стан справ у місті. Але насправді належність до команди дає набагато більше в середньостроковій  перспективі. Наприклад, ось це.

1. Саме в партійних чатах обертається вся цікава інформація про те, що насправді відбувається в місті. Й інформації там в рази більше, ніж у ЗМІ або соцмережах, і вона поширюється не лише під час виборів, а роки після них.
2. У політичних командах регулярно відбуваються «наради» або спілкування щодо всіх важливих подій у місті. Причому в цих партійних зборах і партійці, і депутати, і пересічні активісти мають рівні шанси бути почутими та наполягти на власній точці зору на проблему та шляхи її вирішення.
3. Наявність у політичній команді депутатів міських рад відкриває можливості для інших членів команди. Щонайменше – значно спрощує доступ до інформації, особистого прийому в міського голови, начальника поліції, прокурора та інших чиновників.
4. При наявності пропорційної системи, є реальна можливість через ротацію і самому стати депутатом – для тих, хто балотується за партійним списком.

Як це відбулося особисто в моєму випадку. В 2015 році я була далека від політики, але команда активістів запропонувала долучитися до партійного списку «Демальянсу». І все, що я зробила, це надала згоду на балотування та заповнила анкету. Жодної агітації на окрузі я не проводила і не розуміла, як це робити. У 2018-му я звільнилася із роботи і випадково отримала пропозицію тимчасово виконувати обов’язки секретаря місцевого «Демальянсу». В 2019-му через ротацію депутатів цього партійного списку я сама стала депутатом. І вже понад 1,5 роки в щоденному режимі я інформую групу активістів та прихильників партії про події в місті. Причому до партійного чату додається все більше адекватних небайдужих людей. Багато хто з них бере участь у обговоренні та впливає на події, не залишаючи основної роботи. Аналогічні можливості є в інших командах, навіть більше: будь-яка партія із задоволенням долучає тих, хто хоче виявляти активність у громадській діяльності.

Чого очікувати від виборів 2020-го?

Якщо сказати коротко, те, чого я найбільше очікую від 2020 року – це не нові ПІБ міського голови або депутатів БМР. Я очікую, що «політичний ландшафт» міста докорінно зміниться за рахунок того, що під вибори сформуються нові команди – щонайменше, назви політичних партій точно зміняться суттєво. А, головне, очікую, що зміниться якісь цих політичних команд і вони будуть сформовані не лише за близькістю до конкретного забудовника або міського голови, а на справжніх ідеологічних засадах та баченні шляхів розвитку міста.

У мене немає даних, хто і як готується до виборів, але якщо цього разу процеси визначення з командами та політичними брендами почнуться за 3 місяці до виборів, то наступну раду чекає доля цієї, і це вже не залежить від ПІБ наступного міського голови.

Читайте також:

1. Депутатська група «Рідне місто»: старожили місцевої політики із великими амбіціями. Частина І 
2. Бюджетники: про здобутки депутатів Броварської фракції «Єдність» протягом каденції 
3. Броварська «Свобода»: зигзаги долі. Частина друга Про Лексія «стрибунця» та Сергія молодця 
4. Броварська фракція «Самопоміч»: непостійна та суперечлива. Частина ІІ 

Головне фото – авторки